княгиня i рабиня мандруючи понад старим днiпром свiтанками, удень i вечорами, вночi, пiд чистим зоряним шатром, перед вогнем, що руки грiв теплом, я думкою летiв через тумани. туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. трудилися у потi своїх чiл, орали землю, ставили оселi, воздвигли городи i частокiл i в клопотi буденних трудних дiл сади садили, будували села. сварилися, бо рiд iшов на рiд i плем'я кров братерську проливало, на князя князь iшов, i був розбрiд, i знов був мир, за рало брався рiд, русi знамена сонце читати далі
Ответ дал: Гость
ліпична героїння любовної лірики сосюри при всій її варіантності завжди зберігає зовнішню і внутрішню красу.це неодміно красуня з голубими очима.
тема- оспівування щирого почуття ,щасливої миті у душі закоханих.
ідея - возвеличення кохання - смисл життя кожної людини.
основна думка - "і синіє щастя у душі мої"
.у вірші немає суму,що таке недовгічне людське буття.
Популярные вопросы