укр. лит.
Творчість Є. Гуцала, М. Рильського, Г. Тютюнника, М. Вінграновського. Контрольна робота

1. Не порозумілися на уроці учень та його вчителька у творі:

А «Осінь-маляр із палітрою пишною…» М. Рильський

Б «Сіроманець» М. Вінграновський

В «Дивак» Гр. Тютюнника

Г «Лось» Є. Гуцала

2. Федько Тойкало, герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», ударив Олеся тому, що той: А відмовився з дітьми ламати молодий лід;

Б не хотів показувати гніздо ремеза;

В не поділився сніданком

Г розповів учительці про поведінку хлопців

3. Головний герой твору «Дивак»:

А) Сашко В) Андрійко Б) Олесь Г) Федько

4. «Сіроманець» за жанром:

А) оповідання В) повість Б) легенда Г) казка

4. Визначте художні засоби у вірші М. Рильського «Осінь-маляр…» (епітети, порівняння, метафори):

Осінь-маляр із палітрою пишною

тихо в небі кружляє,

осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,

Там тумани розливає,

Ліс одягає у шати барвисті. 5. Висловлювання з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» «Він ще малий, головою дістає ледь до клямки. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ» - це: А) художній опис В) портрет Б) пейзаж Г) сюжет

6. Установіть відповідність між персонажем та висловлюванням, що йому належить.

2 Прокіп (Гр. Тютюнник «Дивак») А «Тут, на землі, не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають ще й плакать не дадуть...»

4 Сашко (М. Вінграновський «Сіроманець») Б «Поки поживеш тут. А далі будемо думати. ...Потроху-потроху я підготую батька, щоб ти перейшов жити до нас додому...»

1 Шпичак (Є. Гуцало «Лось») В «Ану замовчіть мені, бо дістанеться вам од мене і од батька вашого. Будете розумні, то матимете й собі м’яса, не скривджу...»

3 Олесь (Гр. Тютюнник «Дивак») Г «Діду, чому дятел шишки їсть, а щука — пліточок? ...А я не забрав у дятла шишки...»

я схвалюю вчинок снігової баби,так як вона іла   бідне щеня і захотіла його зігріти.тому вона ожила загорнула песика в кожух і зігріла.господиня щеняти вчинила дуже жорстоко.так вона захистила песика.

мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. така зможе багатьом іншим. в нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.

але без чесності жодний не зможе стати людиною. часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за   людяність, милосердя та відданість   своїй мрії.

  не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю. 

митько – головний герой пригодницької повісті я. стельмаха «химера лісового озера, або митькозавр з юрківки».  змальовуючи його, автор не дає докладного опису його портрета. внутрішні якості митька: дотепність, вигадливість, кмітливість, цілеспрямованість, наполегливість, чесність, оптимізм. думки після закінчення 5 класу були спрямовані на гарний заслужений літній відпочинок, який він хотів організувати без пильного батьківського нагляду. а для цього треба було поїхати на село до бабусі. звичайно ж, батьки не хотіли відпускати його, але він був дуже переконливим у своїх доказах (потрібно було зібрати колекцію комах) і обіцяв чесно дотримувався всіх отриманих приписів. мова героя на початку твору не звертає на себе увагу, але у кінці – суттєво змінюється: у ній починають з’являтися спеціальні слова-терміни, назви різних видів доісторичних твариндмитро омельчук і сергій стеценко — звичайні школярі-шестикласники.  сергія і митька — друзів-шестикласників поєднує вік, інтереси, поведінка, риси характеру. хлопці — справжні любителі природа, великодушні, дотепні, кмітливі, працьовиті, наполегливі. а найголовніше — вони вміють дружити, турбуватися один про одного, швидко вирішувати конфліктні ситуації.  риси характеру хлопців: а) чемність і доброта; б) мужність і винахідливість; в) повага до батьків і людей похилого віку; г) наполегливість і довіра; д) на зло відпові добром. здібності героїв: а) любов до книги; б) прагнення пізнати багато цікавого; в) надання тому, хто її потребує; г) вміння орієнтуватися у природному довкіллі; д) мрія про славу.

если тебе подойдёт,то вот..

осінь. ліс. листя шурхотить під моїми ногами. я йду, прижинячи крок, залишаю позаду міський шум, гомінливий натовп, знервованих перехожих, щоденні проблеми, буденну суєту. поступово кроки сповільнюються, починаю помічати все, що навколо: синь неба через верховіття, задумані осінні дерева, прозорий спокій дня. і світ не видається вже мені недосконалим, я віднаходжу рівногвагу, спокій, у моїй душі оселяється гармонія. її дарують мені осінь, ліс, дерева, вітер. дуже часто в нашому житті трапляються моменти, коли нам доводиться шукати душевну гармонію, рівновагу, спокій в повсякденному житті. вони необхідні людині для того, щоб жити і творити. євген плужник у поезі «вчись у природи творчого спокою» радить кожному: вчись у природи творчого спокою в дні вересневі. мудро на землі. як від озер порослих осокою, кудись на південь линуть журавлі. і справді «мудро на землі», а тому саме у природи треба вчитися віднаходити душевну гармонію, бо вона мудра, вічна,і ми її частина, а тому не маємо права розчинитися в її суєті: бо я дивлюсь і бачу: все навіки на цій осінній лагідній землі, і твій слідок малий такий великий, що я тобі й сказти б не зумів саме тому максим рильський ще у своїх першій збірочці «на білих островах» мріє втекти на хмари, у безодню неба, до краси духовного життя «на білі острови». бо саме там, а не серед людської метушні можна віднайти рівновагу, натхнення, гармонії: поете! живемо в пустині серед каміння та людей, і тільки мак небесно-синій – єдина втіха для людей. краса природи, краса людини, краса почуттів – вони нероздільні. кохання. скільки сердець, відчувши його, захотіли співати, творити, скільки закоханих людей нарешті зрозуміли красу життя і своє призначення на землі. іноді навіть погляд, жест, слово коханної людини здатні змусити нас бачити красу світу у всій її гармонійності, як побачив її ліричний герой поезії павла тичини «ви знаєте, як липа шелестить»: ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? — кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі, кохана я дивлюся в осіннє небо, далеке і синє, і розумію, що світ наш таки досконалий і мудрий, прекрасний і неповторний. головне – вміти бачити, розуміти, відчувати, шукати гармонію і душевного спокою у поезії, у людях, у природі, у людських почуттях.