Відгук на повість о. гавроша «неймовірні пригоди івана сили

в этом а хочу рассказать о моем лутчем друге.как вы поняли если он лутчий значит у него есть хорошые черты характеры и плохие.начнем с хороших-он никогда не предаст и не оставит меня в беде,ну не ловкой ситуаций найдет как выкрутиться,всегда прежде чем как то пошутить или сделать чтото он спрашивает у меня или у того с кем это хочет сделать.плохие- он боиться выставить свое мнение,корысный,бывает жестокий.вот я и рассказал вам о моём друге!

дружина державного діяча не обов'язково повинна бути публічною людиною. вона не повинна бути взірцем для когось, достатньо того, щоб ця жінка була доброзичливою та порядною людиною, гарною матір'ю. ця жінка повинна бути опорою та навіть іноді для свого чоловіка. головне щоб вона любила свою державу та сім'ю.

дуже важливі для нас добрі слова, тому що вони радують нас, коли ми їх чуємо. вони можуть підтримати тебе в скрутну хвилину. погані слова навпаки засмучують людину, і від цього йому стає ще гірше. існує багато різних прислів'їв і приказок про добро і добрі слова. наприклад: добре слово, душу лікує, а зле калічить. ласкаве слово краще за солодкий пиріг. від теплого слова і лід тане». я прагну говорити добрі слова.

іван франко жив в маленькому селі нагуєвичі.  навчався спочатку в школі села ясениця-сільна  (1862-1864), потім у так званій нормальній школі при василванському монастирі  у дрогобичі  (1862-1864). 1875  року  закінчив дрогобицьку гімназію.