Фанфік до твору Сто Тисяч

згорнеш - клинець, розгорнеш -  линець. (парасоля)

через воду переводить,  а сам з місяця не сходить. ( міст)

вдень з ногами, а вночі без ніг. (ичеревики)

ходить пані по майдані. куди гляне - трава в'яне. ( коса)

утрьох їдуть братці верхи на конячці. ( пальці і олівець )

біле поле, мудрий на нім оре. ) папір, писання)

скорей положительный чем отрицательный.

історія людства налічує десятки тисяч років. увесь цей час людина не просто жила, а пізнавала світ, себе, наближалася до істини, вдосконалювалася, творила себе як істоту духовну. власне, себе творення продовжується й зараз і триватиме доти, доки існуватиме світ.

вірш написаний 1919р.

жанр: сонет, філософська лірика

тема: любов до природи й людини, всього живого і красивого.

ідея: автор показує радість життя та його неповторність.

основна думка: треба пройти догий шлях щоб зрозуміти та відкрити для себе "солодкий світ".

жудожні засоби:

-епітети

-метафори

-порівняння