План до твору «вибір шляху

1.кінь остапа

"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"

2.зовнішність остапа:

"  і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"

3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:

"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."

ява справжній друг завжди знайде вихід із ситуації та ніколи не покине друга. бували моменти коли ява та павлуша сварились та навіть не велика сварка не може їх розлучити.

тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття.

основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях за для розуміння та сприйняття "солодкого світу"

жанр: соент

римування: перехресне

художні засоби: епітети (солодкий світ, простір блакитно-білий, дух ширококрилий), уособлення (пролісок несмілий), прівняння(твій погляд..немов неначе спогад), риторичне питання (чи янголи нам свічі засвітили.. солодкий світ? )

князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».