Про що свідчить грудка рідної землі яку винниченко возив із собою до кінця своїх літї

говорячи про риси яких потрібно позбутися насамперед про лінь.на мою думку лінь це найгірша риса з усіх негативних рис.тільки подумаймо лінь змушує нас невиконувати і завдання що призводить до отримання поганих оцінок.якби ми не лінилися то виконували б усі завдання і тоді не мали ніяких проблем.тому я вважаю що я повинен позбутися ліні.і я буду намагатися так і зробити. тож кожного разу коли захочу грати в компютерні ігри гуляти з друзями але і повинен виконати і завдання я не по лінуюся і виконаю їх а ще насамперед я буду вірити в свої сили.

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

[й' у л а]

над звуком [а] ударение.

повість відрізняється від оповідання перш за все тим, що вона більш-менш послідовно витримана в рамках певного літературного стилю. у повісті, як правило, дійсність відображається не безпосередньо, а постає перед нами у світлі авторської інтерпретації, забарвлена певним художнім осмисленням.

по́вість  — епічний прозовий   твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом,  а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом  та оповіданням.

оповіда́ння  — невеликий прозовий  твір, сюжет  якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.