Уявіть себе письменниками та напишіть творчу роботу "Нові пригоди Митька та Сергійка" (за твором Я. Сельмаха "Митькозавр з Юрківки...").
Робота може бути виконана у робочому зошиті, у вигляді презентації, оформлена у вигляді невеликої книжечки з малюнками .
Бажаю успіхів та творчого натхнення

компроміс, поза сумнівом, присутній завжди, лише для одних він - явний, для інших - прихований. проте, ті та інші через низку обставин завжди діють, виходячи з принципу "не нашкодь". якщо людина вважає, що він говорить завжди одну тільки правду - він заздалегідь бреше. навіть, якщо ми застосуємо алгоритм, що в його словах лише істина, ми повинні враховувати, що він може щось втаювати, недоговорювати, а це - хоч невелика, але брехня. це і є компроміс. якщо розглядати народні казки, ми завжди можемо побачити там компроміс між добром і злом. у "червоній шапочці" вовк з'їв бабусю, - перемогло зло, але її потім випустили, в "сніговій королеві" заморозили кая, але потім він "расстаял". і це не лише перемога добра над злом, буває і навпаки, пригадаємо хоч би "бременських музикантів", це - компромісне рішення: може бути і так, і так. головне - гармонія.

звичайно, нам хотілося б, щоб усе щастя на нас "звалилося з неба". але ж не факт, що таке з нами трапиться. тому ми самі заздалегідь повинні дбати про своє щасливе майбутнє. а для цього треба дійсно не лінуватися. по-перше, треба обов'язково добре вчитися у школі, щоб потім вступити до вищого учбового закладу та опанувати професію, яка подобається.

далі знову не треба лінуватися, бо потрібно знайти роботу, гарну роботу. а якщо ще й працювати, не лінуючись, можна досягти великих успіхів.

треба також докладати певних зусиль, виховуючись та навчаючись. бо у вихованної та освіченої людини більше шансів знайти собі хорошу другу половину і створити дружну міцну сім'ю.

хороша робота є, гарна родина є. що ще треба для щастя? а для цього лінуватися не треба!  

жили дід і баба. були у них лише кури, але бабуся мріяла про різних 10 птахів. одного разу дід вийшов на двір і побачив чудасію, на подвірї сиділо 10 пташок. він одразу покликав бабусю, вона вибігла і побачивши те дуже зраділа. вона їм дала їсти і птахи промовили до неї: "за твою доброту ми виконаємо одне бажання".а бабуся відповіла їм ,що нічого їй не потрібно, лише 10 птахів. вони це бажання виконали і відтоді баба жила дуже щасливо. ось і казочці кінець, а хто слухав молодець.

дуже зраділа сестричка своїй новій ляльці і назвала її оленкою.оленка біла у шапці вишиваній сорочці ,у спідничці та керсетці.на її голівці замість віночка стрічка.на її стрчці нашиті намистики.