Хто вплинув на те, щоб Іван покинув Батьківщину? (Камінний хрест)

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий

дуже зраділа сестричка своїй новій ляльці і назвала її оленкою.оленка біла у шапці вишиваній сорочці ,у спідничці та керсетці.на її голівці замість віночка стрічка.на її стрчці нашиті намистики.

сьогодні в україні 60% населення – малозабезпечений клас. сюди входять наймані працівники, пенсіонери, студенти та інше. 35% населення – «середній клас». я ставлю середній клас в лапки. чому в лапках бо це пародія на середній клас розвинутих країн. сюди входять приватні підприємці від кіосків на ринку до тих які мають фінансовий оборот не більше мільйон гривень.

епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»