34 роки із 47-ми прожитих Шевченко провів у неволі (24 роки був кріпаком і понад 10 років – на засланні). Ще 13 "вільних" років він перебував під невсипущим наглядом жандармів й лише час від часу приїжджав в Україну. Але як в нестерпних умовах на засланні, так і в більш комфортних у Петербурзі Шевченко ніколи не забував про Батьківщину. Він лаяв панів, лаяв народ. Йому боліло.
Раби, подножки, грязь Москви, Варшавське сміття – ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучше, як батьки ходили. Не чваньтесь, з вас деруть ремінь, А з їх, бувало, й лій топили.
Але попри все він мріяв жити в Україні. У вільній та незалежній. Ніколи Шевченко не прогинався перед царською Росією, не ставав на бік ворога, не зраджував Батьківщину, бо це – непрощенний гріх. Він залишився українцем, хай і жив, здебільшого, на чужині. Пам'ятай, хто ти, повсюди. Будь, як Шевченко!
Спасибо
Ответ дал: Гость
1)"я б для батюшки-царя родила богатыря". 2)"здрастуйте, червона дівиця, будь цариця і народи богатиря" 3)"у ті пори війна була." 4)"настає час родин" 5)"наказ царя" 6)"порятунок матері і сина" 7)"битва лебідя серед брижів" 8)"порятунок лебідя-дівиці" 9)"поява граду та зустріч цариці і князя гвідона" 10)"зустріч торговців" 11)"коли торговці прибули до царства славного солтана" 12)"відбутя царя солтана до князя гвідона" 13)"як царь впізнає свою царицю та сина"
Популярные вопросы