ЕСЕ НА ТЕМУ Ціна недбалості. повинні бути приклади з літератури ть!

У житті людей, на жаль, трапляються трагедії-маленькі і великі, Особисті і масштабні. Ми не застраховані від цього. Причини на те бувають різні, проте одна з найпоширеніших і в той же час безглуздих – це людська недбалість. Недобросовісно виконана робота в будь-якій сфері діяльності може мати неприємні або взагалі критичні наслідки, що призводять до смерті людей. Недбала швачка пошиє одяг, яка негарно буде сидіти на фігурі. Недбайливий лікар може зробити з людини каліку, недбалий інженер-будівельник спроектувати будівлю, яка буде небезпечним для проживання і оточуючих, недбалий водій на дорозі привести до аварії. Навіть вдома можна повести себе недбало - не дотримуючись правил безпечного користування побутовим обладнанням, наприклад-викликати пожежу.

Що таке недбалість? Це безвідповідальне ставлення до ситуації, яка вимагає обережності і точності. Це той фактор небезпеки, який можна уникнути, якщо бути уважним.А найстрашніше - це недбалість заради наживи. Це коли заради вигоди, прибутку, грошей підприємства економлять на безпеці людей. Це означає байдужість до інших, духовну деградацію. Людей, що йдуть на таку свідому недбалість, не лякає не кримінальна відповідальність, ні тим більше власна совість.

Найвища ціна халатності-це життя людини, неважливо однієї або сотень. Це непоправна трагедія, яка відбувається через безглуздість, і якої можна було б уникнути. Саме це викликає найбільше обурення. І навіть це обурення - воно безсило, бо вже нічого не виправить.

поезія "молюсь і вірю. вітер грає.." максима рильськогоза жанром: вірш-рефлексія*відтвореноєдність ліричного героя з природою, пройняті життєрадісністю, вишуканістю почуттів.композиція: монологоповідь веде ліричне "я", яке звертається до "ти" і до "іншого".внаслідок якого виникає діалогізм. художнє обрамлення його є відтворити сонцелюбну вдачу героя, його захоплення голубами "ясної" вроди. голуб символізує: любов і вірність; плодючість і життя; виступає алегорією життя людини.

як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «моя апологія, альбо самооборона», «більшовик», київ, ч.216, 23 вересня 1923). така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом нквс у 1931, після чого він майже рік просидів у лук'янівській тюрмі. після ув'язнення остап вишня забрав його до себе в харків на кілька днів у гості. його товариші-неокласики м. драй-хмара, п. филипович, м. зеров були репресовані й загинули в концтаборах.

після ув'язнення, з 1931 року творчість рильського зазнає змін, і в збірці «знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. його творчість поділилась на два річища  — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його.