У чому полягає символічність назви новели КАМІННИЙ ХРЕСТ?

українська пісня-частина духовного життя народу.в неї народ вкладав свої почуття,мудрість.ще в давнину народні співці-кобзарі оспівували волелюбність,сміливість українських захисників,любов до рідної землі.

  плине час.покоління народу проходить одне за одним,але результати життя кожного покоління   залишаються в пісні-в спадщину нащадкам

ми всі живемо у цьому світі заради на щось розраховуємо,шукаємо друзів,будуємо кар*єру,чимось не думаємо про наслідки усьго не думаємо про те,що ,навіть,сама дорога серцю людина може завдати удар ножем у забуваємо про те,що нам багато людей,нажаль, ємо посміхнутись потім ми ще задаємо питання "чому все так? я гіден(гідна)більшого! "але не так часто ми замислюємось : "якою повинна бути справжня людина"наприклад,я вважаю,що правжня людина повинна бути   чесною .також в справжній людині,на мою думку,повинна бути цілеспрямованість,адже справжня людина повинна дійти до мети котру вона перед собою поставила.справжня людина не має права брехати,адже насамперд вона буде брехатии не оточуюючим,а самій собі,що просто жалюгідно.людина з великої літери "л" повинна відстоювати своє слово та віддавати відповіть за свої вчинки

зараз стає все помітніше те,що всі якісь похмурі і весь час окутані занепокоєні своїми розумію,що тяжко,але завжди було тяжко,але ж скільки всього було пережито! хіба зараз прийшов час і,не

якби кожна людина хоча б трішки замислювалась над вище сказаним, то й життя кожного з нас і життя суспільства в цілому стало б кращим та більш повноцінним.

наші батьки – це мама і тато, а батьки наших батьків – дідусь і бабуся. тільки вони нічого не іють для своєї дитини, це вони в хвилину небезпеки ніколи не про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед  якими труднощами, щоб їм жилось краще. вони тяжко , якщо їх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають  молодшими, коли бачать, що їх діти виросли порядними людьми. все, що є в нас найкращого, все від  них – рідненьких

як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді.

это стихи какие доказывают что он неоклассик