1) Який художній засіб використала Л. Пономаренко, висловлюючись"... Дівчата дивилися на нас, мов живі, і запитували... "?
2) Як Л. Пономаренко намагалася відтворити в новелі наслідки воєнного лихоліття? Наведіть переконливі приклади.

так ямрію побувати вцирку.там дуже цікаво . там я хочу побачити клоунів та різних звірів.мені дуже подобаються   повітряні акробати. коли вони виступають глядачі тамують подих. а клоунів дуже полюбляють найменші.

хоча мені дуже шкода звірів, але я сподіваюсь, що дресирувальники з ними добре поводяться, коли навчають. кажуть, що тварини любляють свою роботу.  я полюбляю бувати в цирку. у цирку відбуваються видовища, які демонструють силу і відвагу циркових артистів. я дивилася виступ акробатів, гімнастів, жонглерів, ілюзіонністив, вершників а також виступ свійских та дикіх тварин. мени виступ маленьких дикіх тваринок: лемурів, єнотів, дикообрзів, мавпочек, то що. я мрию ще відвідати цирк.

добрий день ява и павлуша.ви менi дуже подобаетесь своїми .     в мене до вас э одне прохання мою сестру(брата) зовут его напишеш) ображають хулiгани якi старшi за нас i ми нiчого не можемо з цим зробити.це таэмниця тому що якщо вы розкажете то знас будуть знушатися.     та коли бiля вашого двора появиться бiла стрiчка то бiжiть по нашим вказiвкам по нашому малюнку який буде в цьому конвертi.     ми дуже на вашу .

если тебе подойдёт,то вот..

осінь. ліс. листя шурхотить під моїми ногами. я йду, прижинячи крок, залишаю позаду міський шум, гомінливий натовп, знервованих перехожих, щоденні проблеми, буденну суєту. поступово кроки сповільнюються, починаю помічати все, що навколо: синь неба через верховіття, задумані осінні дерева, прозорий спокій дня. і світ не видається вже мені недосконалим, я віднаходжу рівногвагу, спокій, у моїй душі оселяється гармонія. її дарують мені осінь, ліс, дерева, вітер. дуже часто в нашому житті трапляються моменти, коли нам доводиться шукати душевну гармонію, рівновагу, спокій в повсякденному житті. вони необхідні людині для того, щоб жити і творити. євген плужник у поезі «вчись у природи творчого спокою» радить кожному: вчись у природи творчого спокою в дні вересневі. мудро на землі. як від озер порослих осокою, кудись на південь линуть журавлі. і справді «мудро на землі», а тому саме у природи треба вчитися віднаходити душевну гармонію, бо вона мудра, вічна,і ми її частина, а тому не маємо права розчинитися в її суєті: бо я дивлюсь і бачу: все навіки на цій осінній лагідній землі, і твій слідок малий такий великий, що я тобі й сказти б не зумів саме тому максим рильський ще у своїх першій збірочці «на білих островах» мріє втекти на хмари, у безодню неба, до краси духовного життя «на білі острови». бо саме там, а не серед людської метушні можна віднайти рівновагу, натхнення, гармонії: поете! живемо в пустині серед каміння та людей, і тільки мак небесно-синій – єдина втіха для людей. краса природи, краса людини, краса почуттів – вони нероздільні. кохання. скільки сердець, відчувши його, захотіли співати, творити, скільки закоханих людей нарешті зрозуміли красу життя і своє призначення на землі. іноді навіть погляд, жест, слово коханної людини здатні змусити нас бачити красу світу у всій її гармонійності, як побачив її ліричний герой поезії павла тичини «ви знаєте, як липа шелестить»: ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? — кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі, кохана я дивлюся в осіннє небо, далеке і синє, і розумію, що світ наш таки досконалий і мудрий, прекрасний і неповторний. головне – вміти бачити, розуміти, відчувати, шукати гармонію і душевного спокою у поезії, у людях, у природі, у людських почуттях.

казки(народні, про тварин, героїчно-фантастичні, побутові,літературні),легенди, приказки, загадки, скоромовки.