2. Знайти в повісті цитати, які характеризують Клима Джуру та Сашка Смика,
виписати ,склавши таблицю. По 6 цитат до кожного героя. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9».

на долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. по суті, петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька максима, який вигадує для племінників нові випробування. ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось петро вже сліпий музикант. короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя.

для когось мрії стають орієнтиром до дій. комусь же слугують затишною місциною, куди можна втекти від реальності. можливо, то зовсім не мрії, а лише класний план дій і фантазії? чи потрібно взагалі мріяти?

в далекій спекотній африці живе звичайний хлопець. він одягнутий у джинси й футболку. але запал в очах робить його надзвичайним. а ще в нього на подвір’ї розміщується щось подібне на літак, навіть складно назвати це літаком, хіба що якимось недолугим кукурузником. має мотор і крила, але насправді не літає. проте хлопець переконаний, що настане час і він зможе підняти у повітря свою мрію. в будинку стоси креслень і малюнків. наш новий знайомий мріє, що колись його літак полетить, він зможе заробити достатньо грошей, щоб навчитись авіаційному ремеслу, а тоді точно потрапить до інженерного центру nasa. смішно?

ми живемо у жорстокому світі, і дивно, що поряд з нами досі існують мрії. я не хочу наводити прикладів з історії чи життя відомих людей, які б довели, що мрії мають бути якомога божевільнішими, і якщо у них вірити, то ті точно здійсняться. при погляді «з боку» все видається казковим, а мрії збуваються ніби за чарівної палички. і тобі здається «я теж класна(ий), і в мене все вийде», а запалу вистачає максимум на тиждень. якось не так уже й хочеться, і мрія перестає бути такою барвистою і подих від неї більше не перехоплює. напевно, це просто не та мрія, і треба шукати іншої.

  у цьому оповіданні автор говорить про гармонію стосунків людини з природою, про історію «дівочого серця». сотникова дочка орися – головна героїня однойменного оповідання. вона була напрочуд гарною: «повна да хороша на виду… всю господу звеселяла». автор не описує її зовнішності, але весь час зосереджує увагу читача на тому, що врода її була рідкісною. якось орися з дівчатами поїхала прати білизну до трубайла і саме там почула від старого козака гриви старовинну легенду про кохання. за тією легендою, покохав молодий князь дівчину-красу, запропонував їй стати його дружиною, але дівчина тільки посміялась у відповідь. розлючений князь взяв лук з плеча і почав тоді стріляти в золоторогих турів, які їй належали. поранені тварини побігли до кручі «і всі шубовсть у воду». усі каменем лягли на дно, «аж річку загатили». з того часу бідолашний князь так і блукає по пущі. і сотник таволга, і старий грива, і орися та молодий вродливий козак, легендарна турова круча і річка довкруг неї – то все різні вияви душі нашого народу, його історії, моралі та психології.

та все-таки в центрі оповідання  – внутрішній світ орисі, глибоко ліричний, що сягає своїм корінням у сиву давнину народного буття. дівчина схвильована розповіддю старого козака, вона проймається думкою про кохання, яке не має відповіді. образи дівчини-краси і князя хвилюють її, змушують розмірковувати над подальшою долею та майбутнім коханням. саме звідси, з дівочих мрій героїні, оце народнопісенне сприйняття природи. з дівочих мрій орисі бере свій початок почуття світлого смутку, любові до нескінченного і таємничого світу, відчуття в природі, людях та легендарній минувшині чогось рідного, близького, дорогого і милого. дивиться дівчина у воду і бачить, що хтось виїхав із пущі на сивому коні. здається їй, що то князь з легенди, і вже «ось-ось заревуть і сунуться з річки зачаровані тури». попрали дівчата білизну, поїхали додому, а там вже чекає красуню справжній князь – молодий козак. із великою майстерністю описує куліш заручини своєї улюбленої героїні. «обняв козак орисю, поцілував у тії губоньки, що наче з самого меду зліплені, і вклонились обоє низько, до самого долу, панотцеві».

автор підкреслює  душевну щирість дівчини, її повагу до старших, її працелюбність. саме тому для пантелеймона куліша орися є втіленням ідеалу української дівчини.