Речення дієприслівниковим зворотом з казки мишка богдана лепкого

​

мелашка протягом усьго тексту єдина залишалася, доброю, чуйною людиною. якщо іншим було головке тільки гроші, то мелашці було все одно. для неї було головне те, щоб залишилася жити зі своїм коханим)

велика чорна хмара вкрила небо.незабаром почався перший осiннiй дощ.на дворi нема нi одноi людини.пiд вагою, ще теплих крапель, жовтий лист впада пiд ноги.природа, залита сльозами дощу, надиха на останнi спогади про лiто.

в природи багато чудес, таємниць і секретів. то хіба не диво – з маленького жолудя зростає могутній дуб, а з невидимих спор – гриби, а звичайна цвіль може бути і отрутою і ліками. скільки в природі живих істот: від крихітних інфузорій, що можна лише в мікроскоп розгледіти до величезних синіх китів. а найдивніші для мене – це дельфіни. які ж вони розумні. коли я спостерігаю за ними в дельфінарії, мені здається, що вони розуміють значно більше, чим ми думаємо. мене не покидає думка, що дельфіни не морські тварини, а морський народ. ось тільки не навчилися ми їх доки розуміти, а так хочеться відкрити таємницю взаєморозуміння. адже як би було здорове, якби дельфіни змогли попередити людей про цунамі, що наближаються, тоді і людських жертв було б набагато менше. і скільки секретів вони могли б відкрити людям.

я схвалюю вчинок снігової баби,так як вона іла   бідне щеня і захотіла його зігріти.тому вона ожила загорнула песика в кожух і зігріла.господиня щеняти вчинила дуже жорстоко.так вона захистила песика.