Намалюйте в зошиті два перетнутих кола й упишіть у перше ознаки гумористичного твору , а в друге- сатиричного. у спільну частину опишіть спільні ознаки гумору й сатири. іть будь ​

я вважаю,що світ врятує: внутрішня красса=*адже не повигляду люди цінять іних,а по ді

люди хочу бути   близько з добрими людьми,а не с тими до яких душа не бажає***!

тим паче за вродою може бути добра,а характер *

навіть коли людина гидка,а характер хороший звичайно будеш тягнутись до тієї людини=*

людину виділяє не красса,а ! *

і думаю,що кожна людина прагне бути хорошою,та бути поряд з добрим=*

тим паче за вродою може бути добра,а характер *

навіть коли людина гидка,а характер хороший звичайно будеш тягнутись до неї=*

отже: світ врятує внутрішня ! *

краще бути гіршим за вродою,ніж за характером=)*

один із творів-казка, другий-вірш. твори відрізняються розмірами. у казці головним героєм є козак, а у вірші - маленький хлопчик. у казці змальовано більше подій, наприкінці герой відходить. у вірші червень тільки прийшов до людей.

рано утром пошли в лес.а вот и малинник: спелые и крупные ягоды висят на кустах. наташа и оля быстро наполнили ведёрки, они стали игорю.вдруг в кустах девочки увидели медвежонка.

епітет- один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом.

порівняння - метод наукового дослідження, пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об'єктами.

метафори - один із основних тропів поетичного мовлення. у метафорі певні словата словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

гіпербола - вид тропа. стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки.

анафора -єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур

рефрен - повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.