зважаючи на творчість в. сосюри, я все ж маю думку, що справді істинність щирих почуттів людини - невідємне багацтво її інтимного світу. томущо, саме оте свіже й не порочне відчуття любові - благо тієї людини, яка має його завжди по життю. такими відчуттями просякнута його творчість. вони зрушують усі перешкоди, руйнують неприязнь і наповнюють людську душу добром.
в спекотний день, в гаю тiнистiмвовцюра зморений лежавприкривши пузо своє листям про щось собi вiн мiркував-«чiтал я, каже, у газетi (газети ж бо у нас не вруть)шо будто где-то там на свєтєвегетарьянцями живуть».мiркує далi : «бач, як добрез усими в мирi й дружбi жить,щоб i любов була як море,щоб брагу навiть з зайцем пить»так мiркував вовцюра добрий,вегетарьянцем стать хотiва а потiм зайця в лiсi з'їв.мораль цієї байки є такоюхоч так крути її, хоч сяквсі добрі помисли з тобою поки немає голоду ознак.
Другие вопросы по: Українська література
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Засобами словесного малювання опишіть марусю богуславку...
Популярные вопросы