Власне висловлювання на тему " як же вберегтися від зневіри на шляху до мрії"

в этом а хочу рассказать о моем лутчем друге.как вы поняли если он лутчий значит у него есть хорошые черты характеры и плохие.начнем с хороших-он никогда не предаст и не оставит меня в беде,ну не ловкой ситуаций найдет как выкрутиться,всегда прежде чем как то пошутить или сделать чтото он спрашивает у меня или у того с кем это хочет сделать.плохие- он боиться выставить свое мнение,корысный,бывает жестокий.вот я и рассказал вам о моём друге!

  одного разу я прийшла зі школи та не стала вчити уроки. авось не спитають мене! я не дуже давно відповідала і оцінки в мене є з усіх предметів. я пограла у комп"ютерні ігри, сходила з подружкою до крамниці , а потім погуляла з друзями на вулиці. так день добіг кінця. ввечері з чистим сумлінням я вклалася спати.   на мій подив наступного дня мене викликали на двох уроках. оскільки я не робила завдання, я не знала що відповідати та отримала   1 !   цей випадок був для мене повчальною історією. з того часу я завжди роблю всі уроки!

кожна людина спроможна керувати своїми емоціями, душевним станом. у всіх є право вільно висловлювати думку. хоча, у драмі кальдерона"життя-це сон", сехісмундо був обмеженим цим правом, живучи у в"язниці.він не мав власної думки, а лише піддавався громадській думці, через що він і став жорстоким по відношенню до оточуючих. його переповнювало почуття помсти, помсти батькові за тяжку долю. хоча наприкінці твору ми бачимо, як сехісмундо суттєво змінюється на кращу сторону, стає шляхетним. і тут ми розуміємо, що йому вдалось приборкати того звіра, що сидів у його душі.  у сучасності ми навряд зустрінемось з такою ситуацією, тому що люди мають більше прав, і тому вони вільно висловлюють думки, без ніяких ущемлень. приборкати у собі звіра-означає контролювати свої емоції, перебувати у гармонії зі своїм внурішнім світом.тож, слід діяти обдумано,перед тим, як щось зробити.

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.