Ть, мені треба образи вітьки горобця, галі козачок і федька котигорошка.

с наступлением военных действий стала пользоваться популярностью яркая публицистика янки купалы, способная зажечь людей для сражения; вместе с тем янка купала не прерывал стихотворной деятельности, его новым патриотическим стихотворениям, написанным во время войны, была присуща уничижительная антифашистская направленность. уехав из минска, янка купала обосновался в печищах, маленьком населённом пункте недалеко от  казани, в котором попытался обрести покой для того, чтобы с головой окунуться в антифашистскую публицистику. поэтический талант янки купалы развился на основе устоявшихся традиций и фольклора середины и конца  xix века, равно как и более раннего периода, когда только происходило становление канонов народного творчества. его лирические произведения органично тональность и мелодику напевов народных песен, а также их звуковое единство и метафоричность, которые и обуславливают общий настрой лирики янки купалы.

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий

грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». а є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. причому свої гроші вони майже не витрачають. єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.

про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. і хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса івана кар-пенка-карого «стотисяч».

у комедії «сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси герасима калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. герасим калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. він заздрить багатієві пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. аж ось доля звела його з невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.

мабуть, у таких шахраїв, яким був невідомий, дуже розвинена інтуїція. вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. звісно, герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. зрозумівши, що його обманули, калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».

отже, іван карпенко-карий в образі герасима калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.

тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.