Люди дивуються , що я весела : надійсь горя-біди не знала. а я зроду така вдалася

серце моє розуміло - сприймати не розумом , а інтуїцією, чуттям, відчувати,

говорив у лісі струмок- являтися в чиїхось словах, думках, діях.

добро и щедристь основа людського життя.я так вважала,вважаю и буду вважати.и я думаю що це добре.бо якщо ты добрий и щедрий до тебе будуть добре видноситися ,а якщо ти будешь поганою людиною,в тебе друзив,и до тебе вси будуть погано видноситись.и е ж такак приказка,що видношься до людей так як хочешь щоб видносились до тебе.

жилидві сестричкибілочки.вони разомзаготовлялигорішки.а взимкувонипочалиїсти.однабулкасказалащоябільшезібраланіж ти.івони ззицьогопосорелісь.йшламимолисицяі запиталащо висорітесь.вонисказалищогоріхи неподілили.вонасказалачоне требахапатися.іпомірялаїх

подорож до моря

вже сонечко в море сіда;   у тихому морі темніє; прозора, глибока вода, немов оксамит, зеленіє. на хвилях зелених тремтять червонії іскри блискучі і ясним огнем миготять, мов блискавка з темної тучі. а де корабель ваш пробіг, дорога там довга й широка біліє, як мармур, як сніг, і ледве примітне для ока. рожевіє пінистий край; то іскра заблисне, то згасне… ось промінь остатній! прощай, веселеє сонечко ясне!