Хронологічна таблиця ніни бічуя

настала снежная зима. долго ждали этой порой дети. никого не удержать дома! шум, смех, шум на улице. с горки мчатся быстрые санки, которые несут лизу и петруся. за ними летит целая ватага мальчонок. с увлечением становятся на коньки иринка и наталочка. неподалеку быстро возникает снежная баба. руководит работой скульптор оля. здесь же бегает косматая собачка тузя. с веселым смехом дети в снег, перебрасываются. веселые, возбужденные, они не замечают мороза.

у творах ю.старостенко та г.могильницькоi спiльне те що вони описують червень як живу iстоту з пензликом.у обох творах спiльна назва "червень"                                                                                             

воля душі – це абстрактне явище, це порив бажання  людини до нових, чистих та прекрасних висот, без богемного бруду та отруйно „рожевої” фальші, які вичікують у кожному темному провулку нашого необізнаного та небезпечного життя.

воля душі – це ривок до небес, це пристрасна ейфорія людських почуттів, емоцій, переживань, вражень. вони невпинно, ніби в ритмічному танку: то поєднуються, то розділяються, то притягуються, то знов, відштовхуються.

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.