Думи мої думи мої " - вболівання поета за важку долю співвітчизників ,

тарас шевченко відома і талановита людина на весь світ : він і поет і прозаїк і драматург і художник і скульптор . не знайдеться в україні жодної людини яка б у своєму житті не чула про нього чи не читала його "кобзаря" . ще моя прабабуся знала всі твори "кобзаря "   напам'ять. творчість тараса передавалася з покоління в покоління . "кобзар" -це і пісенник і енциклопедія і книга з історії україни з народознавства. тарас шевченко - вірний син своєї україни . він був "закоханий" в свою батькывщину, мріяв про її свободу і незалежність. де б він не був завжди згадував рідні місця.   шевченко й україна невід"ємні один від одного . велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу усієї держави. мені сподобався вірш "думи мої думи мої" .в цьому творі поет розмірковує про роль поета і поезії у житті суспільства . це пісня дума сповнена суму й болю . поет сумував за рідним краєм вболівав за його долю страждав від того що кріпаки-українці знаходятся в панській неволі терплять знущання . тарас шевченко звертається до своїх дум із сподіваням і вірою у вільне життя співвітчизників. твори поета вчать нас мудрості любові до рідного краю і народунашої мови чесності справедливості порядності . і ми українці повинні вірити і робити все як вчить нас жити великий шевченко, жити дружно, мати "краще життя" віру і надію, що україна буде і що зійде над нею "щаслива зоря" свободи й розквіту

добре , вірно , працьовито, наполегливо,затишно , ніжно ,співучо,загадково, родинно, розумно.

повість відрізняється від оповідання перш за все тим, що вона більш-менш послідовно витримана в рамках певного літературного стилю. у повісті, як правило, дійсність відображається не безпосередньо, а постає перед нами у світлі авторської інтерпретації, забарвлена певним художнім осмисленням.

по́вість  — епічний прозовий   твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом,  а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом  та оповіданням.

оповіда́ння  — невеликий прозовий  твір, сюжет  якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.