Формальне есе на тему "з чого зіткане щастя".будь ласка, хача б початок.

що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. можливо, це і є якась сота частина щастя. а може, й ні.

Орогі  ціною дісталася  нам  перемогаі  печаль  і гнів  залишилися  про війнупо щоці  сльоза  катілася  у дідавід  сім'ї  висіло  фото  на  стіні.не зломили  духу  нашого  солдатавсю  війну  пройшов і  перемігтільки вдома, де  він  жив  коли -  тоне було  і не було  могил.з фотографії  очі  дружини  дивилисядочка  тягнула  рученьки  до батькаа  у вухах  слова, слова  дзвенілиі  бігли  сльози  по обличчю.папа,  папочка  рідний,  де ти? я  боюся, ну  чому  вогонь? ! чому  тут  всі стоять  роздягненічує  голос -  донечку  не чіпай! відомсти  за  нас,  за  всіх,  коханий! за  тебе  я  господа  прощущоб ти  був завжди  непереможнийчи не  прости  ти цього  ворогові.дорогою ціною  дісталася  нам  перемогаі  печаль  і гнів  залишилися  про війнупо щоці  сльоза  катілася  у дідавід  сім'ї  висіло  фото  на  стіні.      

не робіть поміток на моих сторінках.не загинайте мене по корінцю! адже я така гарненька та яскрава - щойно з типографії. для того, щоб я народилася, мене написав автор, потім надрукувала друкарка, перевірив редактор. художник намалював малюнки. а надрукували мене на папері, виробленому на фабриці із могутніх дерев.

ти бачиш, скільки праці багатьох людей зібралось в мені! а ти хочеш мене обмалювати? навіщо? я же можу стати в нагоді твоєму братику (чи сестричці).

і взагалі, потрібно берегти всі книжки, а не одну мене!