Мій улюблений твір тараса шевченка.

твори бувають різні. кожен з них несе частинку душі автора. а якщо автор могутній власною душею, то його твори неможуть бути неулюблені. про тараса шевченка можна говорити вічно. він поет, натхненник і пророк. я люблю усі його твори, немає одного найулюбленішого, але про один можу розповісти. твір "розрита могила", це вірш сповнений великої мудрості. коли ти його читаєш, то розумієш настільки все влучно розповідається. в одній стрічці міститься вся та історія, переживання, життя. мені подобається засудження людей, що жахливо ставляться до україни.   ", недолюдки матір катувати! " - велика хвиля емоцій і опис проблеми що завжди буде актуально. цей твір захоплює і від нього ідуть мурашки по шкірі.

у творах ю.старостенко та г.могильницькоi спiльне те що вони описують червень як живу iстоту з пензликом.у обох творах спiльна назва "червень"                                                                                             

коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.

син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.

бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. а між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-б, то не вирвався б звідти живцем. а якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. і найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях.