Твір на тему мій улюблений міфологічний герой геракл

за всіх часів кожен народ мріяв про сильного, сміливого та розумного захисника. саме тому в міфах різних народів з'являлися герої, завжди готові прийти на скривдженим та беззахисним. давні греки, або елліни, як вони себе називали, також мали свого уславленого героя. ним був геракл.

геракл — син бога зевса та смертної земної жінки алкмени. того дня, коли геракл мав з'явитися на світ, зевс заприсягнувся на зібранні богів, що немовля із його потомків, яке народиться цього дня перше, володарюватиме над мікенами й іншими . але дружина зевса гера пішла на хитрість. вона затримала народження геракла і прискорила появу еврисфея. так помстилася гера зевсові за його зраду. а спокутувати цей гріх довелося гераклу. щоб стати безсмертним, він змушений був служити слабкому, кволому боягузу впродовж дванадцяти років та здійснити дванадцять подвигів (два з них еврисфей не зарахував). геракл: дістав шкуру немейського лева, вбив лернейську гідру, вполював керинейську лань, приніс в мікени ериманфського вепра, очистив авгієві стайні, перебив стимфалійських птахів, привів критського бика, перегнав у мікени кобилиць діомеда, здобув донькам еврисфея пояс цариці амазонок іпполіти, пригнав у мікени череду корів велетня геріона, приніс золоті яблука гесперид, здійснив подорож у підземне царство, щоб еврисфею його сторожа — пса цербера. для здійснення цих подвигів потрібні були неабиякі сила, відвага, кмітливість. гераклу й справді притаманні усі ці якості. до речі, ім'я "геракл" означає "уславлений герой". його подвиги стали улюбленою темою античного мистецтва. відома статуя геракла фарнезе роботи глікона. епізоди з життя героя надихали на творчість відомих скульпторів, художників. ім'я "геракл" має ще одне значення: "завдяки гері". дійсно, все своє життя герой мав протистояти ненависті і заздрощам дружини зевса і, мабуть, завдяки їй прославився. шлях від героя до божества нелегкий. але ж це є той шлях до ідеалу, якого так прагнули давні греки. мені здається, що й кожен із нас має стати на цей шлях.

с наступлением военных действий стала пользоваться популярностью яркая публицистика янки купалы, способная зажечь людей для сражения; вместе с тем янка купала не прерывал стихотворной деятельности, его новым патриотическим стихотворениям, написанным во время войны, была присуща уничижительная антифашистская направленность. уехав из минска, янка купала обосновался в печищах, маленьком населённом пункте недалеко от  казани, в котором попытался обрести покой для того, чтобы с головой окунуться в антифашистскую публицистику. поэтический талант янки купалы развился на основе устоявшихся традиций и фольклора середины и конца  xix века, равно как и более раннего периода, когда только происходило становление канонов народного творчества. его лирические произведения органично тональность и мелодику напевов народных песен, а также их звуковое единство и метафоричность, которые и обуславливают общий настрой лирики янки купалы.

справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. ця людина вміє творити. не важливо, що. але те, що вона робить, завжди естетично виразне. вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». а чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? для мене це людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. вона повинна творити добро. і не тільки в умовах лихоліття. хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? та чи кожен може зупинити його? справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще платон стверджував: здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе: .справжня людина завжди виручить і . чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з ім завданням. головне – .справжня людина цінує життя. вона живе одним днем. але за свій день встигає корисно попрацювати.зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. бо таких залишилося не багато. зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо.візьмімо й такий приклад. хворих у світі багато. а чому наше медичне обслуговування таке дороге? чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо».невже їм не хочеться , врятувати? а головне – чи можна таких людей назвати справжніми?   бути людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. але ще більшої поваги заслуговує така людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.