«сіроманець» характеристика сашка доброта. ця риса людського характеру цінувалася в усі віки й у всіх народів. адже добра людина ніколи не чинить зла, вона не здатна на підлість, навпаки, завжди налаштована на життя та відродження, а не на нишення. таким ми бачимо персонажа повісті м. вінграновського «сіроманець» сашка. хлопець виступає проти переслідування й жорстокого знищення сіроманця, старого вовка, що живе в їхньому лісі. він подружився з цим хижаком, який насправді виявився здатним відповідати на добре ставлення до себе також добротою. сашко — сильна особистість, яка вміє активно відстоювати свої життєві принципи. хлопчик рішуче й наполегливо шукає шляхів визволити свого друга сіроманця з кузні, куди того, зв’язаного, кинули, щоб наступного дня відвезти до зоопарку, в неволю. і йому, малому, вдалося це зробити. не можна без хвилювання читати й епізод, у якому розповідається, як сашко привіз сіроманця в одесу в лікарню, щоб сліпому вовкові зробили операцію й повернули зір. сашко — дуже хороша людина, він наполегливий, гуманний, рішучий. мені здається, шо якби було більше таких людей, як сашко, що люблять і оберігають тварин і рослини, турбуються про них, то ми назавжди забули б про існування червоної книги, а наша планета була б чистою й багатою, стала б затишним домом для всього сущого на землі. риси характери сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «сіроманець» цитатна характеристика сашка — «сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на сашка. сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «аби я був вовком…»; «раптом сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «піти глянути чи не завагався сашко. але вирішив: — чого це я стану його боятися? піду гляну»; — «сашко вибрав підходящу для сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «одного дня сашко відкрив, що сіроманець сліпий»; — «так от ти який лизунчик, а ще сіроманець,— сказав сашко і погладив сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. пиріжка з печінкою хочеш? »; — «сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже сіроманець щімко задихав сашкові в обличчя. сашко обійняв обома руками вовка за шию». хлопчик сашко захоплюється сіроманцем. він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. навіть коли мисливці винищили його вовченят — сіроманець не помстився їм. тому сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та чепіжним. але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. не знайшовши підтримки, сашко вирішує діяти самостійно. він є сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. сашко вважає сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. навіть потоваришувавши з дівчинкою галею, сашко не забував про сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в одесі. йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Популярные вопросы