"ай дитина ж то вийшла - на славу! повновиде, чорняве, головате, тiльки якесь невеселе, вовчкувате, тихе." "оце, було, мотря чи оришка скаже: "подай, чiпко, води! " або - ножа, або - - то вiн i почне: "а де ж воно лежить, чи стоїть? " отак розпита? , повагом устане, повагом пiде, пiднiме й повагом " "дуже любив чiпка казки слухати. в казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. " "та не такий же й чiпка вдався, щоб його можна було бiйкою спинити. спершу-таки боявся матерi, а далi - звик уже й до бiйки, хоч як вона глибоко iнодi в серце впивалася, до живих печiнок ой, злий же вiн був тодi! ой, лютий! вiн би змiг, - матерi очi видрав, або сам собi що заподiяв, якби не "
Спасибо
Ответ дал: Гость
війна! це дуже страшно!
коли мені співають про війну,
то я кажу, що це негарно!
адже я не хочу плакать
Ответ дал: Гость
вірш написаний у 1923 році.
тема: успійовання "золотоголового" вічного міста - як свідчення високої культури народу.
ідея: утвердження незнищеності стародавнього києва, культури, духовного життя народу, тощо.
Популярные вопросы