Скласти казку.''що розповідає мені моя чашка''

Мені завжди важко помити свою чашку. але з того часу, як я її не мию, вона зминилася.. якось уночі, я почула шум. підхожу до стола, а там моя чашка з чайником розмовляє! - ні-ні-ні! я сплю! треба себе ущіпнути! - тихо повила я.. - що ти кричиш! не має що робити, чи що? - ти розмовляєш? - тихо запитала я. -авжеш.-відповіла моя чашка. - тільки ти. - а чому? - бо ти одна не миєш мене. я з першого дня, як ти мене не миєш, тобі кажу: "помий мене, помий! ну будь ласка! " - ось чому ти сильно зміідповіла я. - помиєш мене тоді я стану такою, як і була! - добре! я беру чашку і її мию. тепер я буду мити її і більше слухати.

Улюблене зимове свято моє улюблене зимове свято – це день святого миколая, його святкують 19 грудня. на миколая нічого не роблять, бо це велике свято. кожен рік я чекаю цього свята. на свято батьки кладуть слухняним дітям під подушку подарунки від святого миколая, а неслухняним різочку. діти дуже люблять це свято, вчать молитви, колядки.

здається, що образ борулі комічний, але насправді його маніакальна жага до дворянства ледь не згубила все його життя. він гарний батько, товариш та чоловік. але майже втратив друзів та трохи не згубив життя своїх дітей, викинув ледь не всі гроші на вітер.

"і сміх, і гріх",- кажуть у народі. це саме така ситуація. людина, яка жила на своєму місці і дуже не непогано, через гордість та свою обмеженість ледь не втратила все. заради дворянства він знущався над собою та своїми близькими, не бачачи того, що робить. борулю засліпила гордість та бажання доказати іншим, що він вищий за більшість. а це вже не комедія, це вималювався трагічний образ людини, пошитої в дурні своєю пихатість та нечесністю тих, хто бажає заробити за рахунок інших.