Що є предметом зображення повісті "кайдашева сім'я" а) трагічні події українського села, пов'язані з підготовкою до реформи 1861 р. б) традиційний патріархальний устрій українського села. в)сім'я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей. г) розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм. до яких позасюжетних елементів найчастіше вдається автор "кайдашева сім'я": а) описи. б) роздуми в) ліричні відступи. г) публіцистичні відступи

калина - символ україни. як багато пишуть поети про цей символ. навесні і восени калина завсім різна.на весні вона цвіте, а восени красується своїми червоними . цвіте калина білими суцвіттями. милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає, як тая дівчина молодая. за літо вона росте і вже восени стає червоною, як той мак у полі . тендітна і ніжна дівчина стає господарською жіночкою. так і калина свій ніжний білий цвіт змінює на червоний. восени калина  чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи, так калина приймає участь и в ланцюжку живлення у природі. ягідки калини кислі на смак, для людини вона частіше всього постає як ліки. можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.

літературні герої вони стають для когось ідеалами в житті, для інших — негативними персонажами, для когось зразком тієї чи іншої епохи чи часу. але всі створені письменниками образи несуть ту чи іншу виховну місію.і. с. нечуй-левицький у своїй соціально-побутовій повісті «кайдашева сім'я» створив образи селян пореформеної доби xix століття. це яскраві і колоритні образи, бо кожний із них неповторний і індивідуальний: тихий, богобоязливий омелько, добра господиня і гарна куховарка маруся, бриклива мотря і насуплений карпо, ніжний лаврін і лагідна мелашка, а ще два незабутніх образи, які є, мабуть, чи не в кожному селі, — це баба палажка і баба параска. особисто мені саме ці гумористичні образи. чому вони? по-перше, я люблю, коли літературний образ має якісь негативні вади, теплим жартом можна побавитись, а ще мені дуже жаль цих бабусь, які з одного боку хочуть зробити людям добро, а з другого — не можуть не змагатися, хто з них краща, що викликає сміх.образи двох сільських старих жінок, створених письменником, серед негативної атмосфери сварок викликають не негативне ставлення, а, навпаки, співчуття читачів. хочеться не глузувати, а помирити цих двох бабусь, щоб вони не витрачали своєї енергії на сварки, а жили і творили добро. бо свій життєвий досвід, вміння вони могли б передати іншим. адже вони віруючі люди, ходять до церкви, хочуть служити богові і людям, жити праведно на цій землі. але, на мою думку, затурканість і безкультурність, неосвіченість і темнота кріпосницького ладу породили ці гумористичні образи.сам письменник дуже любив своїх персонажів. про це свідчить і їх довге літературне життя: у і. с. нечуя-левицького є ще й оповідання, яке так і називається — «баба параска і баба палажка», яке автор написав 1874 року, за чотири роки до створення повісті «кайдашева сім'я».подобаються мені ці образи і своєю мовою: вона пересипана приказками, прислів'ями, несподіваними порівняннями.незважаючи на обмеженість світогляду, забобонність і примітивізм, ці образи викликають у нас повагу до старості та жаль, що в цих жінок було таке життя. сміх із сумом, із теплим співчуттям викликають у мене ці образи.