Варіант 2 тарас григорович шевченко – один з найталановитіших та найпопулярніших українських письменників. його творчість стала прикладом для цілої плеяди визначних майстрів слова хіх століття. у 1840 році збірник творів тараса шевченка «кобзар» став еталоном української поезії, прикладом для багатьох молодих поетів. згодом сам тарас шевченко став символом боротьби за свободу, патріотизм та символом величі українського слова. як одна людина завдяки маленькому збірнику віршів змогла стати одним з найвеличніших поетів україни? мабуть, все пов’язано з неймовірною милозвучністю творів шевченка, ліризмом та такими простими, але хвилюючими сюжетами. його катерина (з однойменної поеми) не може не викликати жалю. шевченко – майстер створювати необхідну атмосферу. навіть природа у його творах відповідає життєвим колізіям героїв. спочатку була весна, коли молода катруся зустрічалася з москалем-кривдником. коли її вигнали з дому – настала холодна зима. а твір «утоплена» навіює готичні образи. дівчину втопила власна мати, яка заздрила вроді дочки. лілея стала русалкою, почала спокушати молодих хлопців та затягувати їх у своє озеро. важливими у творчості шевченка є його історичні поеми. згадаємо хоча б поему «». криваві події української історії показані тарасом григоровичем неймовірно правдиво. тут і вбивства дітей, жінок, злоба народу, зради. повстання є повстання: шевченко не прикрашає римами та красивими образами людське горе. але при цьому герої поеми – патріоти, їх вчинки та слова – інструменти для письменника, який хоче розказати про боротьбу українського народу. особисто мені найбільше подобаються вірші великого кобзаря про його дитинство, родину. вся творчість шевченка пронизана болем та жалем за власну країну, неволю на рідній землі, сирітство народу. «мені тринадцятий минало…», «садок вишневий коло хати…», «заповіт» - перлини творчості шевченка, в яких він розкриває душу і розповідає про свої мрії.
Спасибо
Ответ дал: Гость
1.журнали. 2.барвинок. 3.джмиль 4.в одному з номері
Ответ дал: Гость
рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом.
Популярные вопросы