Былин об илье муромце несколько. вы не указали, которая вас интересует илья муромец становится богатырем первый выезд ильи tpи пoездки ильи mypoмцa илья муромец и калин-царь илья муромец и идолище поганое илья муромец и баба горынинка бой ильи муромца с сыном илья муромец и соловей разбойник илья муромец и богатырь-захватчик илья муромец и святогор исцеление ильи муромца илья муромец выходит на свободу =================================== примеры из былины илья муромец и соловей разбойник его добрый конь да богатырский с горы на гору стал перескакивать, с холмы на холмы стал перамахивать, мелки реченьки, озерка промеж ног пускал. засвистал-то соловей да по-соловьему, закричал злодей-разбойник по-звериному - так все травушки-муравы уплеталися, да й лазоревы цветочки осыпалися, темны лесушки к земле все приклонилися.
Напишу на ! могучий богатырь,добрый конь,чисто поле,нечистая сила.не за что)недавно проходили по зарубежной
Спасибо
Ответ дал: Гость
людина - найвище створіння. вона керується не лише рефлексами і розумом, а в першу чергу серцем і душою. , що серце справжньої людини повинно бути чесним, милосердним і регулярно наповнюватися добротою без осолбливих внутрішніх заморочок. людина стає людиною тоді, коли усвідомлює значення свого життя як такого. серце б'ється в унісон її живої душі, яке живе доки, поки буде жити справжня людина ззовні на діях своїх. тільки тоді поняття людського серця розгортається на істинному життєвому тлі.
дякую вам за можливість вираження власної думки.
з повагою, petrus
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Популярные вопросы