Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях марусі чурай народна пісенна творчість, зокрема історичні пісні та думи - це дивовижні скарби, що століть зберігав український народ. історичною основою багатьох дум була війна - героїчна й виснажлива, яку вів український народ впродовж століть проти поневолювачів і загарбників. тому у думах народ часто оспівував відважних воїнів, які обороняли вітчизну, їхню мужність, стійкість у боротьбі з ворогами, патріотизм. поруч з чоловічими образами у думах та історичних піснях постає чимало образів жінок - адже у кожного чоловіка є мати, багатьох ждали з походу сестри, дружини, кохані. жінка проводжає у похід, жінка жде, жінка зустрічає, жінка оплакує загиблого. жінка народжує нове життя, продовжує род, плекає дітей, зберігає дом. наприклад, один із найяскравіших жіночих образів українських народних дум - образ марусі богуславки, турецької полонянки яка випускає своїх братів-козаків на волю. маруся щиро любить свою батьківщину, на яку їй вже не повернутися, сумує за нею. ризикуючи життям, вона робить героїчний вчинок. яскраві жіночі образи ми можемо побачити і в піснях марусі чурай - напівлегендарної поетеси та піснярки з полтавщини, що жила і творила за часів богдана хмельницького. народ приписуютє їй авторство біля двох десятків пісень, багато з яких дуже відомі у народі. героїні її пісень щиро і відкрито люблять, від зради («ой не ходи, грицю») або через розлуку з коханим («віють вітри, віють буйні»). маруся чурай була не лише талановитою пісняркою, вона смам була жінкою, що любила і страждала - тому і образи у цих піснях вийшли цілком живими.
Спасибо
Популярные вопросы