Ліричний герой з неабиякою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, намагання прилучити дитину до всього чудового, людяного, матір мале велике бажання зробити дитину щасливою, не обійденою долею. саме тому дарує синові вишитий рушник, як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». серце матері сповнене безмежної любові до дитини. я вважаю,що цей твір нас навчає людяності і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
Спасибо
Ответ дал: Гость
одного зымового дня мы пишлы у парк.
у парку булы били-пребили дерева та билый-пребилый сниг.а ще там був дытячый майданчык.
на дытячому майданчыку було багато дитей.одни из ных каталыся на санчатах, а одна дивчынка катала свого песыка.други на лыжах.а деяки навить на сноудборди.а мы выришылы злипыты сниговыка.я почав (почала) скатуваты голову.
дуже гарный выйшов сниговычок.
але настав вечир, и нам було потрибно йти додому.мы сказалы сниговыку:
-до побачення.не сумуй без нас!
Ответ дал: Гость
це стосується самої сосонки що треба бути вдячним за те , якою ти є
Популярные вопросы