Привіт, люба софійко! хочу сказати тобі, що ти - справжня героїня! ти маєш велике, добре серце, не зупиняєшся перед труднощами. і повір, ти краща за ірку в сотню разі! а ще, майже весь наш клас упевнений, що вадим не вартий твоєї уваги. проте, ти показала нам, що заради кохання люди можуть здійснити майже неймовірне. можливо, колись у майбутньому кулаківський стане достойним мужчиною. і справа зовсім не в прокльонах. дякую тобі за цікаву історію! прощавай!
Спасибо
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
1.кінь остапа
"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"
2.зовнішність остапа:
" і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"
3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:
"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."
Популярные вопросы