Коментаралегорично-символічну картину змальовує у вірші «є тисячі дорі» в. симоненко. у кожного своє призначення і свій вибір — яку дорогу обрати. можна знехтувати своїм «батьківським полем», піти на службу до сильних цього світу, отримати славу й багатство, нагороди та привілеї. а можна, долаючи утому, колючи босі ноги й заганяючи колючки, обробляти свою ниву, чесно виконувати свою справу. своє призначення відповідно до свого хисту.ліричний герой вірша обрав останнє, бо це його нива, і він нами гається просуватися широкою дорогою, а не вузькими стежками чи манівцями.
Спасибо
Ответ дал: Гость
я вважаю, що компроміс неможливий.
чи може людина називатися хорошею, якщо вона робить погані вчинки? іноді про таких кажуть: "непогана людина" чи "так собі". але що скаже той, проти кого був цей можливо зрадницький вчинок? невже щось середнє, ні добре, ні зле?
а брехня? кажуть, буває брехня заради миру. але ж така миролюбна брехня рано чи пізно переросте в зраду, недовіру, руйнування відносин. , краще було б дати шанс на примирення після невдалого вчинка та гіркої правди, ніж така довготривала брехня, що все одно принесе розчарування.
тільки іноді дуже складно себе вмовити на безкомпромісність.
Ответ дал: Гость
одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.
Популярные вопросы