Вважають, що героїчні вчинки притаманні лише чоловікам. але де не так. є жінки, що теж здатні на такі дії. саме таку жінку зображує іван якович франко в повісті «захар беркут».мирослава — дочка заможного боярина тугара вовка. багато дівчат із заможних родин стають розбещеними, слабкими, але не вона. її батько — сильний чоловік, «як дуб»-, і мирослава достойна його дочка.побачивши дівчину вперше, тухольці говорять про неї: «от дівчина! тій не жаль би бути мужем. і певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько! » 1 тугар вовк робить велику помилку — зраджує рідну країну й об'єднується з ворогом. мирослава не згодна з батьком, для неї батьківщина понад усе, навіть дорожча за батька: «я не піду дальше. я не стану зрадницею свого краю! я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру».потрапивши в монгольський табір, вона й там не зрікається своїх ідеалів. коли батько просить її підійти, адже начальник монгольського війська ласкавий до них, вона жорстко одказує: «не хочу його ласки! »мирослава — це сильна, мужня, незламна особистість. вона стійка у своїх переконаннях і не змінює їх у залежності від обставин, як її батько. і хоч любить вьна свого батька, найголовніше для неї — це почуття громадянського обов'язку й вірність своїй батьківщині. батько її гине, й інакше не могло бути, адже це єдиний вихід для зрадника, а любляча мирослава залишається з максимом і батьком називає вже захара беркута.у цьому образі іван яковичфранко показав усі найкращі риси слов'янської жінки — незламну силу волі й мужність, а також щиру вірність, ніжність і палке любляче серце.
Спасибо
Популярные вопросы