Що я порадив би щоби перемир'я між сім'ями кайдашів тривало довше?

Життя кайдашів було більш-менш мирним, доки карпо та лаврін не оженилися. після одруження синів починається нещадна боротьба за «твоє» і «моє». кожен із синів вважає себе справжнім господарем. сварки між ними ведуться за розділ батьківського господарства. молодиці й собі готові повидирати одна одній очі за якісь мотовила чи кухлі. у цих постійних сварках проявляється дріб’язковість героїв. син б’є батька, невістка виколює свекрусі око. і за що? за те, що при сварці мотрина дитина розбила кухля кайдашихи. і ось уже в обох хатах повно ґвалту: летять горщики та полумиски, кричать діти.  куди може піти кайдаш, щоб не бачити бійок та не чути сварок? у шинок. тут він виливає своє горе за чаркою. це доводить його до білої гарячки, і він потопає майже у калюжі. карпо стає грубою, черствою людиною, яка не поважає рідних батьків, але постійно відстоює своє право на «моє». «ходім у волость,- каже карпо братові,- бо я своєю часткою не поступлюся». лаврін теж втрачає свою ліричну душу. він, як і карпо, вперто бореться за своє «моє». гине і прекрасна душа мелашки, яка потрапила в це пекло. вона разом зі свекрухою щодня лається з мотрею. кайда-шиха готова з’їсти свою старшу невістку. хто ж винен в тому, що люди з прекрасними рисами гинуть морально? винен у цьому існуючий лад. в обставинах експлуататорського ладу ці риси і чудові здібності героїв не можуть розвиватися, вони гинуть під впливом соціального зла - приватної власності. ці риси вдачі та здібності витрачаються не на користь суспільству, а на боротьбу за «твоє» і «моє». ус ю свою енергію, свіжі сили зовсім молоді люди ві сваркам, лайкам та бійкам. і навіщо цих безкінечних конфліктів?   усього цього можливо було б уникнути.для початку досить того щоб вони почати висловлювати свої думки без галасу і постаралися б зрозуміти опонента, погодитися на перемир'я і відшкодувати збитки щоб у подальшій бесіді не нашкодити собі.

я хочу розповісти вам про одне з українських свят - великдень.

великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. у перекладі з давньоєврейської мови "пасха" - "проводження повз, позбавлення". інші назви цього свята: світле воскресіння, христов день. за переконанням православних віруючих, великдень пов'язаний з воскресінням ісуса христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. христове воскресіння стало своєрідним свідченням того, що ісус христос - це істинний спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. і цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.