Разрешите данную ситуацию. в день выборов многие приходят на избирательные участки с детьми. нередки случаи, когда родители в кабине для голосования ребенку в руки авторучку и указывают, где в бюллетене надо поставить "галочки", а затем ребенок в сопровождении родителей гордо направляется к урне для голосования и опускает в нее бюллетени. как вы думаете, не нарушаются ли в данном случае принципы голосования (выборы у нас всеобщие, прямые, равные, при тайном голосовании)? ответ желателен подробный, с опорой на источники.

  сегодня председатель правления комитета избирателей украины александр черненко напомнил, что закон о выборах народных депутатов запрещает, чтобы в кабинке для голосования находился больше, чем один избиратель. но, в то же время, черненко считает, что, несомненно, позитивным фактором является то, если родители берут с собой на голосование своих детей.

  «по закону в кабинке может находиться лишь один избиратель, но ребенок – не избиратель, поэтому родители вполне могут брать своих детей вместе с собой. я считаю, что это хорошо, когда родители приводят детей на голосование», - отметил черненко. 

вот нашла хорошую статью

право – система обязательных правил поведения, охраняемых государством и выраженных в определенных нормах. в современном обществе право регулирует почти 70% общественных отношений. но так было не всегда. в первобытном обществе права не было. обычаи и традиции регулировали жизнь в племени. обычаи регулировали жизнь людей и передавались из поколения в поколение. обычаи – это правила, которые по привычке. как вы думаете, в современном обществе сохранились обычаи и традиции? примеры правил, которые по привычке. в обычаях и традициях закреплялись те нормы поведения, которые были приемлемы для большинства людей. зарождение обычаев вызывалось их практической необходимостью (пример – правила личной гигиены). часто обычаи закреплялись религиозными и поддерживались угрозой наказания от бога. первые нормы носили характер запрета (табу). например, запрещалось охотиться на отдельных животных или вступать в половые связи с родственниками. постепенно обычаи закреплялись в нормах морали как представления людей о добре и зле, о том, что такое «хорошо» и что такое «плохо». наиболее распространенны моральные нормы? «не убий», «не укради», «не прелюбодействуй», «не лги», «не завидуй». характерно, что обычаи сначала трансформировались в религиозные нормы, а потом – в моральные. как вы думаете, почему? соблюдение моральных норм регулировалось силой общественного мнения. при их нарушении общество осуждало человека, он становился изгоем, отверженным. одновременно с развитием письменности нормы морали и обычаи получили свое письменное закрепление. до нас дошли самые древние сборники социальных норм – библейские тексты, законы вавилонского царя хаммурапи. появление права происходило одновременно с развитием государства. вспомните, почему и как появилось государство? если обычаи выражали интересы всего племени, то первые нормы защищали в первую очередь интересы тех, кто их создавал – правителей и привилегированных слоев общества. («правда », «судебник» ивана iii). наряду с нормами права возникали органы, которые следили за исполнением законов, наказывали тех, кто их нарушал. анализируя процесс формирования права, можно выделить его основные признаки:

право носит нормативный характер, то есть устанавливает единые правила поведения в конкретных ситуациях. всеобщность нормы права предполагает обязательность соблюдения данной правовой нормы для всех граждан государства, кого это касается. охраняется силой государства. за нарушение норм права наступает юридическая ответственность. право выражено в нормативно-правовых актах, то есть имеет письменный источник.

из признаков права вытекают и его функции:

регулятивная функция выражается в том, что право регулирует жизнь общества, обеспечивает порядок в нем путем установления правил поведения человека в тех или иных ситуациях. охранительная функция (отдельные нормы содержат указание на санкцию государства в случае нарушения правовых норм)

санкция – это мера принуждения, применяемая при нарушении правовых норм.

1. верховная рада украины - єдиний законодавчий орган в україні.

2. конституційний склад верховної ради україни - 450 депутатів, які обираються шляхом таємного голосування строком на 5 років.

3. народним депутатом україни може бути людина, яка досягла 21 року та проживає на україні протягом останніх 5 років.

4. повноваження народного депутата україни визначаються конституцією україни та законами україни. повноваження депутата здійснюються на постійній основі та не можуть мати іншого місця роботи.

2. органи місцевого іння:

1. місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах конституції і законів україни.

2. органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. питання організації іння районами в містах належить до компетенції міських рад.

3. мінімальний вік - 21 рік.

до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років.

територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

4. статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

5. територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування майном, що є в комунальній власності.

обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.