Будь ласка! Потрібно здати до 15:00 Дуже потрібна до

где

адміністративне право україни являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існу­вання у сфері державного іння у зв'язку з організацією та функціону­ванням системи виконавчої влади на всіх рівнях іння в державі.

адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлю­ються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.

предметом адміністративного права є суспільні відносини, що ­ся з питань державного іння:

• відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, кабінетом міністрів україни та обласними, районними державними адміністраціями); між не підпорядкованими одне одному державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні —. між державними адміністраціями різних областей);

• між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з відповідною заявою). при регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі ме­тоди: рекомендації й обов'язкові настанови, заборона певних дій, одноособо­ве і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. однак найпоширенішими і найважливішими державного іння є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). переконання пов'язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. у разі порушення закону за­стосовується примус. примус — це крайній захід, який використовують зде­більшого для припинення правопорушення.

джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. по-перше, це конституція україни, яка визначає систему органів виконав­чої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного іння.

до законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать закони україни «про державну службу», «про міліцію», «про місцеве самоврядування в україні», «про звернення громадян» тощо. окремі положення адміністративного права містять повітряний та митний кодекси. окреме місце посідає кодекс україни про адміністративні правопорушення.

адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови верховної ради україни, укази президента україни, постанови й розпорядження кабінету міністрів україни, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

данная структура показывает, из каких частей состоит норма и как они взаимосвязаны.

правовая норма отличается особой структурой. традиционно в науке выделяют три элемента нормы — гипотезу, диспозицию и санкцию (рис. 1).

рис. 1. структура нормы права

гипотеза  — это элемент нормы права, содержащий указания на жизненные обстоятельства, при наличии которых приводится в действие второй элемент — диспозиция. по сути гипотеза содержит указание на юридические факты, при наличии которых возникают, изменяются или прекращаются правоотношения. гипотеза во многих случаях начинает формулироваться со слова «если». например, если наступила смерть человека, его наследники получают право на наследство.

диспозиция  представляет собой сердцевину нормы, ее основную часть, в которой закрепляются меры возможного и (или) должного поведения участников регулируемого данной нормой общественного отношения. в диспозиции закрепляются субъективные права, обязанности, запреты, рекомендации, поощрения, через которые формулируются правила поведения.

санкция  -  такой структурный элемент правовой нормы, где содержатся указания на меры государственного принуждения, воздействия на лицо, нарушившее требование диспозиции. санкции в зависимости от содержания последствий могут быть карательными или штрафными, когда на правонарушителя налагаются дополнительные обременения, наказания (например, лишение свободы в уголовном праве), правовосстановительными (направлены на восстановление нарушенного состояния, например возмещение убытков в гражданском праве); встречаются так называемые санкции ничтожности (направлены на признание действий юридически безразличными, недействительными, например признание сделки недействительной).

считается, что правовая норма должна содержать все три структурных элемента. в то же время в нормах, рассчитанных на непрерывное действие (прежде всего в конституционном праве), гипотеза не является необходимым элементом. без диспозиции любая норма выглядит бессмысленной, так как норма остается без самого правила поведения. наконец, правовая норма будет бессильной, если не будет подкреплена санкцией, принудительными мерами.

"заборьевский", как владелец автомашины, будет отвечать за то, что допустил пьяного сотрудника на работу тем более транспортного средсва(нарушение правил техники безопасности) и за разбитую машину давыдова, а андрееву грозит административная ответсвенность за то, что не выставил знак, разбил машину данного предприятия.