авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.
авторитаризм, як форма політичної влади часто поєднується з автократією (форма ставлення до влади) і диктатурою (форма здійснення влади), хоча це не обов’язково. наприклад, будь-яка революція, в тому числі демократична, буде проявом авторитаризму (оскільки революція відбувається тоді, коли наявна правова система не може впоратися з поточною ситуацією, а іншої правової системи поки не існує; революція повністю ламає наявну правову систему і, перебуваючи, таким чином, у правовому вакуумі, авторитарно оголошує себе носієм влади).
види авторитаризму
1. воєнно-бюрократичний режим — диктатура військових та бюрократичних еліт при обмеженому залученні громадських інтелектуалів-професіоналів до формування політичних пріоритетів.
2. корпоративний авторитаризм — режим, який визначає співробітництво значних економічних конгломератів як противага заідеологізованості та однопартійності в політичній системі (режим франко в іспанії, салазара в португалії).
3. дототалітарний авторитаризм — перехідний режим від демократії до тоталітаризму, за якого соціальна група, що представляє тоталітарну утопію ще не визначилась, не утвердила владу, але поступово обмежує діяльність груп інтересів громадянського суспільства та церкви.
4. постколоніальний авторитаризм — мобілізаційний режим, властивий колишнім колоніям на їхньому шляху до незалежності, намагання демократизувати суспільство ється обмеженням політичного плюралізму в умовах нестабільного економічного розвитку.
5. етнічна або расистська квазідемократія — повна мобілізація влади етнічною або національною меншістю з обмеженням громадянських прав представників інших національностей (південно-африканська республіка).
6. традиційні режими — закриті, з монолітною структурою політичної еліти, режими спадково-родового та династичного правління (сучасні абсолютні монархії - саудівська аравія, оман, бахрейн, катар. дуалістичні — марокко, кувейт).
7. султаністський режим — крайня форма патримуніального родового, спадкового правління при відсутності опозиції, політичного плюралізму та пасивності участі населення в політиці. сильна тенденція до династичності влади, відсутня раціональна ідеологія, підданство султану підкріплюється ірраціональними факторами, маніпуляція символами, залякування населення і насильство.
8. егалітарно-авторитарний режим — сучасний комунізм в світі (в'єтнам, китайська народна республіка, куба, венесуела), закритий режим з монолітною структурою та руйнуванням приватної власності.
9. авторитарно-інегалітарний — режим з диференційованою структурою еліти, яка вступає в контакт з економічно привілейованими групами приватних інтересів, але через закритість режиму населення залишається бідним і безправним.
10. змагальні олігархії — режим із пасивною соціальною базою, але відкритістю до участі в політиці різних представників великого капіталу. політика будується на конкуренції економічних еліт.
типологія
одна з найвдаліших типологій авторитарних режимів належить німецькому політологу дірку берг-шлоссеру. він виділяв такі різновиди авторитаризму:
традиційні абсолютистські монархії (приклади: ефіопська імперія до 1974 р., непал до 2007 р., марокко, саудівська аравія та інші).
традиційні авторитарні режими олігархічного типу. характерні для країн латинської америки (приклади: гватемала, куба до 1959 р. нікарагуа до 1979 р. та інші).
гегемонистський авторитаризм нової олігархії (приклади: камерун, туніс, філіппіни при ф. маркосі в 1972-1985
країни «соціалістичної орієнтації» з усіма особливостями сприйняття соціалізму, його типів, егалітаристських традицій власної культури і так далі (приклади: росія, алжир, білорусь, бірма, гвінея, мозамбік, венесуела, танзанія та інші).
військові режими (приклади: режим г. а. насера в єгипті, х. перона в аргентині, авторитарні режими в іраку, перу та інші).
також слід виділити як різновид авторитаризму теократичні режими, коли політична влада сконцентрована в руках духовних осіб.
основна відмінність авторитаризму від тоталітаризму в тому, що авторитарна влада ґрунтується на особистості лідера, його здатності утримати владу і залучати прихильників. у той час як в тоталітарних державах лідера висуває вже керівна еліта (наприклад, керівна партія чи церква), і система влади зав'язана на чільної ролі цієї еліти та її ідеології. авторитарний режим часто закінчується зі смертю харизматичного лідера, не залишивши настільки ж сильного наступника. тоталітарний режим більш стійкий і руйнується тільки в разі занепаду всієї системи та її ідеології.
Популярные вопросы