Что такое субьект, обьект, субьектиная сторона и обьективная сторона, с примером !

склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.

        об’єкт правопорушення – суспільні відносини або конкретні життєві блага на які посягає правопорушник, що охороняються законом (наприклад, власність, духовні цінності, здоров'я людини та ін).

        об’єктивна сторона – це зовнішня сторона правопорушення, діяння (дія чи бездіяльність), шкідливі наслідки (або загроза їх настання), прямий причинний зв’язок між діянням та наслідком. додаткові елементи об’єктивної сторони правопорушення – це час, місце, засоби вчинення,та ін.

        суб’єкт – деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення. деліктоздатність фізичної особи визначається законом з урахуванням віку і психічних можливостей контролювати свою поведінку волею і розумом (свідомістю). суб'єктами кримінального, дисциплінарного, матеріальною правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні і юридичні особи, адміністративного — переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених законодавством, і юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та і

        суб’єктивна сторона – це внутрішня сторона правопорушення, відображає внутрішнє відношення суб’єкта до вчиненого правопорушення  і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення.

        як приклад конкретного складу правопорушення, що є фактичною підставою юридичної відповідальності можна навести ст. 115 кку, яка передбачає відповідальність за: 1) умисне вбивство без кваліфікуючих ознак (ч. 1 ст. 115); 2) умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 115).

        об’єктом цього злочину є життя особи, початком якого вважається початок фізіологічних пологів, а кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.

        об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3)причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками. суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку.

        суб'єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

        суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.

закон и человеколюбие относятся к разным категориям понятий. закон может быть разрешающим или запрещающим что либо индивиду, но к любви он отношения не имеет как и его сущность.

прецедентное право распространено в сша.

обращаясь к сути прецедентного права следует отметить, что прецедентом называется решение суда по конкретному делу, обретающее силу источника права, то есть получающее возможность устанавливать, изменять или отменять правовые нормы.

к примеру в сша, прецедентное право предполагает существование иерархии прецедентов, по которой принятые вышестоящими решения является обязательными для исполнения при рассмотрении дел в нижестоящих инстанциях.

конечно, при рассмотрении возможности введения прецедентного права в россии, следует рассматривать две стороны медали.

с одной стороны, это облегчит и разгрузит суды, в которых скопилась масса однотипных дел. в пользу данного нововведения, говорит то, что появится надежда и понимание логики принятия решений и ясность пути рассмотрения дела. и к тому же запад, где распространена практика применения прецедентного права, сможет легче понимать нас и сможет не бояться прийти в нашу страну с инвестициями, понимая метод защиты себя в суда.

с другой стороны, население выражается довольно критично и имеет невысокий уровень доверия к судебным органам и справедливому суду. тем более, чтобы доверить решение своей судьбы на основании других прецедентов, где неизвестно, было ли давление или вмешательство внешних факторов.

однако, вероятнее всего, следует первоначально сосредоточиться на восстановлении доверия к судебным органам, и в частности к справедливому суду.