СРОЧНО ПЖ ПОМОГИТЕ!
Зд.1
Камерная музыка – это…

a)музыка, которую исполняет симфонический оркестр
b)музыка, исполняемая небольшим коллективом музыкантов
c)музыка, которая звучит в церкви
Зд.2
Фредерик Шопен –

a)польский композитор
b)французский композитор
c)немецкий композитор
Зд.3
Фредерик Шопен писал музыку преимущественно для …

a)органа
b)скрипки
c)фортепиано
Зд.4
Какого композитора считают создателем вокальной баллады?

a)Александра Бородина
b)Франца Шуберта
c)Фредерика Шопена
Зд.5
Какого композитора считают создателем инструментальной баллады?

a)Людвига ван Бетховена
b)Фредерика Шопена
c)Франца Шуберта
Зд.6
Годы жизни ИОГАННА СЕБАСТЬЯНА БАХА?

1675 – 1730
1650 – 1715
1685 – 1750
Зд.7
Родина ИОГАННА СЕБАСТЬЯНА БАХА?

Германия
Франция
Италия
Зд.8
В переводе на русский язык слово ВАСН означает:

океан
море
ручей
Зд.9
Творчество Баха относится к стилю:

классицизм
рококо
барокко
Зд.10
«Для такого гения, как Бах, самым родным инструментом был_ , этот океан гармонии, бесконечно могучий и величественный даже в бесстрастном спокойствии своём» (А. Серов)

клавикорд
орган
клавесин
Зд.11
ОРГАН – это...

клавишно-духовой инструмент
клавишно-ударный инструмент
медно-духовой инструмент
Зд.12
Какая опера не принадлежит Моцарту?

“Фиделио”
“Свадьба Фигаро”
“Волшебная флейта”
“Дон-Жуан”
Зд.13
К какому жанру не обращался в своём творчестве Моцарт?

соната
опера
концерт
вокальный цикл
Зд.14
Место рождения Моцарта:

Зальцбург
Бонн
Эйзенштадт
Вена
Зд.15
В. А. Моцарт начал заниматься музыкой в возрасте...

трёх лет
семи лет
пяти лет
девяти лет
Зд.16
Музыкальные инструменты, игрой на которых владел Моцарт?(несколько правильных ответов):

клавесин
габой
орган
скрипка
(выбрать можно нескалько ответов в этом задании)
Зд.17
Первая опера Моцарта, написанная в двенадцатилетнем возрасте, называется...

“Мнимая простушка”
“Митридат, царь Понтийский”
“Идоменей”
Зд.18
Последним сочинением Моцарта является...

опера “Дон-Жуан”
опера “Волшебная флейта”
симфония № 41
Реквием
Зд.19
Ф. Шуберт по национальности композитор:

австрийский
русский
немецкий
Зд.20
Годы жизни Ф. Шуберта:

1797-1828г.
1715-1770г.
1810-1880г.
Зд.21
Отец и братья обучали композитора Ф. Шуберта игре:

на скрипке и фортепиано
на флейте и скрипке
на органе и фортепиано
Зд.22
Представителем, какого музыкального направления был композитор Ф. Шуберт:

барокко
импрессионизм
романтизм
Зд.23
Главный жанр творчества Ф. Шуберта:

песня
симфония
опера
соната
Зд.24
Жанр «Лесного царя» Ф. Шуберта:

ария
монолог
песня
баллада
Зд.25
Шуберт родился в:

Эйзенахе
Лихтентале
Вене

если что пишется сесра

я забываю обо всём, когда со мной ты рядом…

я знаю, что эти слова теперь для всех банальны…

но если слышишь эту песню - набери мой номер!

скажи, что хочешь навсегда остаться лишь со мною…

когда со мною ты - я словно королева мира…

и для других моя любовь к тебе не объяснима…

и я готова доказать, что лишь тебя люблю я…

твоей любимою малышкой для тебя я буду =*

я знаю, что ты будешь меня одну любить…

я буду на тебя молиться, чтобы сохранить наши отношения,

пускай да слабости но я стерплю невзгоды,

с тобою рядом я цвету как розы…

и что-то тянет нас всё ближе, ближе друг к другу,

с тобой одним я лишь готова убежать отсюда и улететь куда-то,

и нас там не осудят…

там, где любовь моя к тебе сильнее будет…

ты с каждым днём меня собою согреваешь,

и от твоих всех нежных слов я словно таю,

твои глаза, твоя улыбка - так много значат,

я не хочу жить по-другому, не хочу иначе…

я знаю, я готова всю жизнь с тобой прожить…

я буду на тебя молиться, чтобы сохранить наши отношения…

поверь, тебя я не забуду,

ты знай: твоя малышка тебя любит =*

я забываю обо всём, когда со мной ты рядом…

я знаю, что эти слова теперь для всех банальны…

но если слышишь эту песню - набери мой номер!

скажи, что хочешь навсегда остаться лишь со мною…

когда со мною ты - я словно королева мира…

и для других моя любовь к тебе не объяснима…

у 1869 році він захищає магістерську дисертацію «вопрос об значений римской й тацит», де розглядає соціально-політичні теорії суспільства, передусім гегеля і гердера. відтак, згадує при цьому ім'я забороненого чернишевського, підстави своїм противникам зачислити себе в ряди соціалістів. конкретний же аналіз історіографії риму, а також давньої греції в іншій праці - «очерк в древней греции» («университетские известия». 1868. №1) дозволяв драгоманову твердити про відносну автономність політичних і культурних ідей, які можуть випереджати реальні соціальні відношення в тій чи іншій країні. в останній праці він писав, що іноді «личные идеи й свойства отличаются наименьшей зависимостью от общего настроения й наибольшим произволом» (с, 2). тут і в подібних випадках бачимо філософсько-історичну спробу обгрунтувати теорію історичного процесу, пов'язаного не лише зі зміною виробничих відносин, продуктивних сил, засобів виробництва, а й із виявленням у ньому міри людської свободи. відзначаючи позитивістський і раціоналістичний склад мислення драгоманова, б. кістяківський наголошував на тому, що це «не помешало ему возвыситься до признания высшей ценностью личность и, что еще важнее, до более углубленного понимания идеи личности, выразившегося в признаний ценных свойств, присущих личности, и за каждой культурно-определяющейся народностью» (кистяковский б. его политические взгляды, деятельность и жизнь // драгоманов м.п. политические сочинения. т. 1. с. x). ідея прогресу як результату історичного перебігу подій і як його внутрішньої сутності стане наріжним каменем історіософських і культурософських побудов драгоманова.

важливо підкреслити, що, будучи прихильником теорії о. конта, г. спенсера, п.ж. прудона, вчений нерідко виривався за рамки позитивістського вчення. його приваблює аналіз не тільки співвідношення соціальних сил, а й весь соціальний світ людини. тут ще нема, зрозуміло, детального розгляду суспільства як цілісного живого організму, де постійно взаємодіють економіка, політика, соціальні відносини, духовна культура, де кожен елемент виступає як частина системного цілого, але і в працях «государственные реформи диоклетиана й константина великого», «о состоянии женщины в первом веке римской империи», «вопрос об значений римской и тацит», «положение и науки древней » помітне прагнення історика до комплексного аналізу.

один із найретельніших дослідників спадщини м. драгоманова і. с. романченко справедливо вбачав силу історичного методу драгоманова в тому, що вчений і публіцист «умів бачити загальне і осібне, національне і загальнолюдське, індивідуальне і суспільне в їх тісному взаємозв'язку, в єдності конкретного історичного процесу».

драгоманов бере активну участь у громадському житті наддніпрянської україни 1873-1875 гр. це і викладацька робота, і діяльність у київській громаді. фактично він сам редагує газету «киевский телеграф», у якій співробітничали п. житецький, п. чубинський, с. подолинський та ін., налагоджує стосунки з російськими народниками а. желябовим, о. дейчем, я. стефановичем, збирає кошти для повстанців проти турецького гніту в герцеговину не полишає, однак, і дослідницької роботи. виходить його спільна з в. антоновичем праця « песни народа», яку вони почали писати ще 1869 р., « народные предания й рассказы», «про українських козаків, татар і турків» та ін. обстоюючи думку, що вирішальна роль в історії належить народним масам, він досліджує відтворення історичних подій у народній творчості, а також зміни в менталітеті простих людей.

чимало сил драгоманов доклав (і в цьому велика його заслуга перед україною) до налагодження зв'язків між українським рухом у наддніпрянщині й на західноукраїнських землях. у галичині, що була тоді під владою австро-угорщини, жилося вільніше, ніж у російській імперії, тому там зосередилася та велика культурна праця, яка згодом принесла відродження всьому українському народові. тож недарма галичину називали «українським п'ємонтом» (у 1859-1860 рр. навколо п'ємонта відбулося об'єднання італії).

драгоманов активно співробітничав з і. франком, о. терлецьким, в. навроцьким та іншими молодими галицькими діячами. його статті друкувалися в газетах і журналах «правда», «діло», «друг», «громадський друг». 1873 р. на організаційній нараді з нагоди заснування наукового товариства ім.