Жил был один парень и мечтал он играть в оркестре. долго и нудно сидел над инструментами, да ничего не получалось, никак не мог научиться играть. и вот он решил пойти учиться к профессионалу. тот его быстро научил играть. собственно и вот весь рассказ, лол
Спасибо
Ответ дал: Гость
про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Ответ дал: Гость
у спицина при себе была большая сумма денег, он носил их в кожанной сумке на груди, и он боялся быть ограбленным, поэтому он напросился к отважному французу. ночью помещик чувствует, как кто-то пытается забрать у него деньги, спрятанные в мешке на груди.открыв глаза, он видит, что над ним стоит дефорж с пистолетом. учитель сообщает антону пафнутьичу, что он дубровский.
Популярные вопросы