Чи потрібні світові неповторні, не схожі на інших особистості?"

Объяснение:

На мою думку , світу потрібні цікаві та неординарні особистості. Тому що якщо б їх не було , то світ не був би таким яскравим.  Але пересічні мешканці  теж важливі особистості в цьому житті. В світі повинні бути і цікаві особистості і пересічні мешканці, щоб був баланс на землі. Кожна людина  творіння, індивідуальність, тому всі мають право бути такими якими вони є.

війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.

на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям. 

у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!

гоголь н.в. в своей повести "шинель" рассказывает читателю о жизни так называемого «маленького человека».сюжет о несчастном, забитом нуждой чиновнике был воплощен автором в произведение искусства, которое герцен назвал «колоссальным».автор, конечно, не скрывает своей иронической усмешки, когда он описывает духовную ограниченность и убожество своего героя. акакий акакиевич был робким, бессловесным существом, безропотно сносившим «канцелярские насмешки» своих сослуживцев и деспотическую грубость начальников. отупляющая работа переписчика бумаг парализовала в нем какие бы то ни было духовные интересы. юмор гоголя мягок и деликатен. писателя ни на один момент не покидает горячее сочувствие к своему герою, выступающему в повести как трагическая жертва жестоких условий современной действительности. писатель создает сатирически обобщенный тип человека — представителя бюрократической власти россии. так, как начальство ведет себя с башмачкиным, ведут себя все «значительные лица». смирение и покорность несчастного акакия акакиевича в контрасте с грубостью «значительных лиц» вызывали в читателе не только чувство боли за унижение человека, но и протест против несправедливых порядков жизни, при которых возможно подобное унижение.