Чему может научить рассказ Бондарева "поздним вечером" НУЖЕН ОТВЕТ ​

ввічлива людина- це людина яка дотримується всіх правил поведінки, культурна людина. це той друг чи подруга який (яка) не видасть твій найважливіший секрет, твої досягнення, чого ти прагнеш добитися в житті. це людина яка вміє себе гарно поводити чи за столом чи просто при спілкуванні. одним словом- добрий "друг"

направление сентиментализм пришло в россию из франции в конце 18 века, обращалось в основном к проблемам человеческой души.в повести карамзина «бедная лиза» рассказывается о любви молодого дворянина эраста и крестьянки лизы. лиза живёт вместе с матерью в окрестностях москвы. девушка продаёт цветы и здесь знакомится с эрастом. эраст – это человек-«с изрядным разумом и добрым сердцем, добрым от природы, но слабым и ветреным». его любовь к лизе оказалась не прочной. эраст проигрывается в карты. стремясь поправить дела, он собирается жениться на богатой вдове, поэтому оставляет лизу. потрясённая изменой эраста, лиза в отчаянье бросается в пруд и тонет. этот трагический конец во многом предопределён сословным неравенством героев. эраст – дворянин. лиза – крестьянка. их брак невозможен. но умение любить и быть счастливой не всегда . в повести автор ценит не знатность и богатство, а душевные качества, способность к глубокому чувству.карамзин был великим гуманистом, человеком с тонкой душой. он отрицал крепостное право, не признавая за людьми власти распоряжаться жизнью других людей. хотя героиня повести не крепостная девушка, а свободная крестьянка, тем не менее, сословная стена между ней и её возлюбленным не преодолима. даже любовь лизы не смогла разрушить этого барьера.читая повесть, я полностью на стороне лизы, переживаю восторг любви и скорблю по поводу гибели девушки. обратившись к высокой теме неразделённой любви, карамзин понимал и чувствовал, что драму человеческих чувств не возможно объяснить только социальными причинами. образ эраста в этом смысле интересен, характер его противоречив; обладает нежной поэтичной натурой, красив, за что лиза и полюбила его. в то же время эраст эгоистичен, слабоволен, способен на обман; с холодной жестокостью он выводит лизу из своего дома, но, узнав о её смерти, он не мог утешиться и почитал себя убийцею. автор подчёркивает, что никакое сословное превосходство не освобождает человека от ответственности за свои поступки.

1) счастливые часов не ; 2) минуй нас пуще всех печалей и барский гнев, и барская любовь; 3) чтоб иметь детей, кому ума не доставало? ; 4) чины людьми , а люди могут обмануться; 5) подписано, так с плеч долой; 6) и дым отечества нам сладок и приятен; 7) блажен, кто верует, тепло ему на свете; 8) что за комиссия, создатель, быть взрослой дочери отцом; 9) дома новы, а предрассудки стары; 10) ах, злые языки страшнее пистолета; 11) все врут календари; 12) служить бы рад, прислуживаться тошно; 13) не надобно другого образца, когда в глазах пример отца; 14) а судьи кто? 15) к военным людям так и льнут, а потому, что патриотки; 16) шел в комнату, попал в другую; 17) ученье – вот чума, ученость – вот причина; 18) да хоть кого смутят вопросы быстрые и любопытный взгляд.

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.