Цитирую: ,,на дороге обчистил меня кругом пехотный капитан, так что трактирщик хотел уже было посадить в тюрьму; как вдруг, по моей петербургской и по костюму весь город принял меня за генерал-губернатора. …и я теперь живу у городничего, жуирую, волочусь напропалую за его женой и дочкой; не решился только, с которой начать, — думаю, прежде с матушки, потому что, кажется, готова сейчас на все услуги. городничий глуп, как сивый мерин. почтмейстер точь-в-точь наш департаментский сторож михеев, должно быть, также, подлец, пьёт горькую. надзиратель над богоугодным заведением земляника — совершенная свинья в ермолке. смотритель училищ протухнул насквозь луком. судья ляпкин-тяпкин — в сильнейшей степени моветон."
Спасибо
Ответ дал: Гость
про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Ответ дал: Гость
делает романтическим любовь человека к родине. поэма немогла закончится иначе.
Популярные вопросы