Какой практический вклад в охрану природы Казахстана внес М. Зверев?​​

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

человек существо гордое и не терпит издевательского отношения к нему. совершенно известо, что быть униженным, особенно на людях неприятно. достаточно поставить себя на его место. ну как, приятно? конечно нет. унижение человека вещь подлая и омерзительная, и тот кто это сделал заслуживает такого же обращения с ним. 

да можно просто взять двух разных людей рассказать отом что они делают какие дела хорошие или плохие сделать вывод о них и сказка готова

, базаров! хотела написать «милый и дорогой евгений», но я не люблю врать. ты даже  неприятный тип с дешевыми разглагольствованиями. я не отрицаю, что ты умен: выдавать абсолютную пустоту жизни за участие в общественно-политическом движении может не каждый. вот аркадий не смог, хоть и пытался. судя по желанию твоих друзей угодить тебе, ты довольно обаятельный, сильный и производишь впечатление импозантного человека. но только почему же ты, базаров, не жил так, как следует? я не имею в виду общеизвестные правила, а какие-то положительные чувства: дружба, любовь, уважение,  а не любопытство, презрение и равнодушие. слишком образованный и начитанный, ты, кажется, просто боялся обжечься, почувствовать слабость и привязанность. но ты уже имел случай убедиться в том, что любовь сильнее тебя. а то, что ты думал не так, как все, и пошел против них…это не смелость – это «нечего терять».как писал м.а. булгаков, «нет большего порока, чем трусость». знаешь, до чего она тебя довела? я даже не расстроилась, когда ты умирал, обращая внимания на талант        и.с. тургенева, а не на твою участь. я не бесчувственная – это ты таким был и только зря занимал место на планете. а их, знаешь ли, ограниченное количество. так что, надеюсь, ты освободил его для человека, который будет что-то делать и менять, а не отрицать все подряд. нигилистом быть – немного труда надо, вас и уважать-то не за то что декабристов.  знаешь, базаров, мне тебя даже жалко. ты действительно самый жалкий герой, о которых я читала: что ты знал, кроме строения тела водного жука да органической ? а ведь ты, правда, мог добиться многого и сделать вклад в мировое развитие. поэтому подумай над своим поведением и (я знаю: ты можешь) сделай все, чтобы таких людей, как ты, было поменьше. ваши фразочки не спасут мир и не заставят его задуматься. надо действовать. всего хорошего! без уважения,живущая на сто процентов иот этого счастливая до головокружения