А. Азімов мав звання магістра ​

настроение пьера и наташи на протяжении диалога меняется потому что пьер понял, что наташа  раскаивается в своём проступке,что она чиста душой. а у наташи появилась надежда, что ещё не всё потеряно для неё, её могут понять и простить, полюбить.

1) восхищение битвой

2) отношение к битве воевавших

3) ссражение

4) " б на то не божья воля, не отдали б москвы! "

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

м.е.салтыков-щедрин использует гротеск и гиперболу