Главная мысль рассказа Ю. Яковлева Салют

наступила зима,

начались холода,

и иду по зимней дороге я.

я иду по дороге,

и у меня замерзают ноги,

но когда я смотрю на эту белую красату,

то я улыбаюсь и дальше

1. наш удалый молодец,

затесался во

2.спальник( царский слуга)

3.спальник крадет пере и несет царю.

4.царь отправляет ивана за жарптицей, и он ему приносит.

5.царь отправил ивана за царь-девицей, и иван её .

6.царь отправляет ивана за перстнем, который хранится в окияне.

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.

воспитанный в  ласке, он был    добрым ко всем.      артур грэй, единственный отпрыск знатной и  богатой фамилии ,рос  в  родовом замке, в  атмосфере предопределенности каждого нынешнего и  будущего шага. это  был мальчик с  живой душой, готовый осуществить свое собственное жизненное предназначение.у него была мечта стать капитаном  был он  решителен и  бесстрашен.  на пятнадцатом году жизни, артур грэй тайно покинул дом и проник за золотые ворота моря. стал  юнгой на одном из кораблей грэй странствовал по морю долго затем он купил "секрет ", трехмачтовыйгалиот в двести шестьдесят тонн . так , капитаном и собственником корабляартур грэй плавал еще четыре года, пока судьба не его в лисе ,    где он встретил ассоль