Какие нравственные проблемы поднимает автор в рассказе С. Баруздина "тринадцать лет"?

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

сначала романа евгений онегин не вызывал у меня положительных эмоций  так как в начала романа он прявляет себя эгоистом, и после  того как он читает мораль татьяне он вызывает недоумение. но после крушения всех его надежд его становится жалко

1.вот парадный подъезд

2.мужики 

3.швейцар

4.владелец роскошных палат

5.родная земля

6.этот стон у нас песней

миасс это город. в нем есть ильменский заповедник.он красивый. я люблю этот город. я там был и мне там понравилось. там я видел много памятников,горы, мы ехали туда я ждал не дождался пока мы приедим туда!