Характеристика Софі з твору "Мандрівний замок Хаула"​

Как вариант, можно охарактеризовать Софи из произведения "Ходячий замок Хаула" следующим образом:

Юная девушка Софи – старшая из трех детей в своей семье. Кроме нее родители имеют еще двух дочерей. Софи – настоящая мастерица, «она очень ловко управлялась с иголкой»

Девушка начитанная, добросовестно ухаживает за своими сестричками, которых благодаря своему мастерству в шитье еще и красиво одевает: «...она сшила для Летти темно-розовый костюмчик, про который Фанни сказала, что он выглядит так, будто куплен у самого дорогого магазина в Кингсбери».

Однако с Софи случается несчастье – колдунья превращает ее в старую за ошибкой. Так начинаются ее приключения в волшебном городе. Девушка наделена особым умением наделять предметы душой. Именно это ей выйти целым из разных ситуаций, не причинив никому вреда. С девушки снялось заклятие старости и она снова стала молодой. Не смотря на то, что она думала, что останется одинокой, девушка встретила свою любовь – Хаула. И финал произведения намекает на то, что влюбленные остались вместе: «Она знала, что долгую и счастливую жизнь с Хаулом может оказаться значительно богаче на приключения, чем любая сказка, которая заканчивается этими словами, но твердо решила попробовать».

Софи – искренняя и мудрая девушка, наделенная положительными чертами. Она трудолюбивая и добросовестная, имеет немало талантов и содержит в сердце надежду на чудо.

произведение о севе щеглове из совхоза которому дали путёвку в пионерский лагерь "артёк". в москве на вокзале была пересадка на другой поезд. мальчик сева этим воспользовался и разыскал отца который их бросил 8 лет назад. но отец его не узнал.

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.